Кузьміна В.К. Діти з розладами поведінки

Спеціальна психологія. Тексти. Частина І / За ред. М.П.Матвєєвої, С.П.Миронової. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий від­діл, 1999. - 158 с.

К.: Радянська школа, 1981. — 81 с.

Розумова відсталість як медико-педагогічна проблема

... Як наголошує Г.Ю.Сухарева, нині намітилось три головних аспекти вивчення олігофренії: біологіч­ний, клінічний та аспект соціологічної реадаптації.

Біологічний напрямок, зокрема біологічна гене­тика, пояснюють причини та патогенетичну сутність олігофренії, відкривають можливості її профілактики та раннього лікування...Робота над проблемою розу­мової відсталості в клініко-соціологічному плані по суті тільки розпочалась...

... Віднести до олігофренії той чи інший вид ін­телектуальної недостатності можна лише тоді, коли має місце недорозвиток складних форм діяльності, обумовлений пошкодженнями зародка, або органіч­ним пошкодженням центральної нервової системи на різних етапах онтогенетичного розвитку організму - внутрішньоутробному, пологовому або ранньому постнатальному... В усіх випадках якісну структуру дефекту при олігофренії визначають три чинника: час пошкодження, етіологія, локалізація. Провідною клінічною ознакою олігофренії усіх форм та ступенів виступає недорозвиток пізнавальної діяльності, особли­во мислення, а також відсутність прогредієнтності...

Чим раніше виявлена своєрідність структури дефекту дитини-олігофрена, чим раніше розпочата корекційна робота з урахуванням усіх психопатоло­гічних компонентів, тим сприятливішим буде соці­ально-психологічний прогноз. Відмічаючи важли­вість вчасного і всебічного вивчення дефекту оліго­френів, Д.Є.Мелехов звертає увагу на такі обстави­ни: "Вивчення трудової діяльності цих хворих у співвідношенні з клінічною картиною показало, що прогрес соціальної адаптації визначається не лише ступенем інтелектуального дефекту..., але й особли­востями особистості (емоційна врівноваженість, ці­леспрямована активність, працездатність, характер інтересів та потягів, особливості пристосування, до умов оточуючого середовища)"... В зв'язку з цим особ­ливої уваги заслуговують питання вивчення особистості

розумово відсталого учня, формування якої залежить від клінічного стану, структури дефекту та правильного вибору корекційно-виховних засобів.

Додаткова симптоматика соматогенного або пси­хогенного походження, яка нашаровується на дефек­тивний фон, і особливо - наявність в емоційно-во­льовій сфері грубих первинних змін, часто призво­дять до ускладнень у підлітковому віці, сприяє своє­рідному психопатологічному формуванню характеру, появі нових негативних якостей, які ускладнюють корекцію основного психічного дефекту...

Порівняльна клінічна характеристика учнів допоміжної школи

... Дифузний недорозвиток психіки, характерний для учнів-олігофренів, обумовлений анатомічними поверховими змінами кори великих півкуль голов­ного мозку. У деяких випадках такі порушення мо­жуть поєднуватись з глибшими локальними пошко­дженнями кори головного мозку або його нижчих відділів. Ці стійкі незворотні стани органічного типу під впливом корекційно-виховних та лікувально-про­філактичних заходів мають зазвичай позитивну ди­наміку, але ніколи не дають повного відновлення...

Неспецифічні для олігофренії прояви можуть ускладнити інтелектуальну недостатність... У цьому випадку ми маємо справу з складними формами олігофренії, при якій поряд з порушеннями вищих форм психічної діяльності у якості первинних ви­ступають також порушення емоційно-вольової сфе­ри. Вони обумовлені органічним пошкодженням ни­жніх відділів мозку, грубими розладами корково-підкіркових взаємозв'язків...

При ускладнених формах олігофренії клінічний симптомокомплекс проявляється особливо виразно саме у підлітковому віці. Відбувається загострення патологічних проявів, що може розглядатися як своєрідна декомпенсація або субкомпенсація, спровокована пубертатною кризою...

Емоційно-вольова сфера дітей та підлітків з неускладненою формою олігофренії

... Неускладнена форма олігофренії характеризу­ється такими особливостями: сповільненість психо­моторного темпу, зокрема процесів включення та переключення з одного виду діяльності на інший, персеверативність мислення, труднощі засвоєння но­вого матеріалу, що має у своїй патофізіологічній ос­нові інертність нервових процесів, труднощі перебу­дови динамічного стереотипу.

Діяльність таких учнів цілеспрямована, планомір­на. Такі діти відрізняються посидючістю. У них спосте­рігається порівняно достатня сила спонукань до діяль­ності і витривалість щодо відповідних навантажень. Можна відмітити відносну здатність до самоконтролю в процесі роботи та деяку здатність до самооцінки.

Динаміка розвитку таких учнів позитивна. Вони емоційно врівноважені. Їм притаманна типова для усіх клінічних варіантів олігофренії підвищена суге­стивність. Для цієї форми характерна відносна пси­хічна стійкість щодо несприятливих зовнішніх умов. Такі підлітки порівняно мало піддаються психічним зривам, декомпенсації психічного статусу...

Відрізняючись слухняністю, обов'язковістю, по­чуттям відповідальності, доброзичливістю до оточу­ючих людей і відносною адекватністю реакцій, гото­вністю підкорятись керуванню зовні, такі учні вияв­ляються порівняно благополучними щодо соціальної адаптації у майбутньому.

Зазвичай особистісні установки таких підлітків, їхні домагання, хоч і примітивні, корисливі, але не суперечать інтересам суспільства... Ці підлітки до­тримуються елементарної дистанції зі старшими, до­брозичливі до оточуючих людей, здатні адекватно реагувати на заохочення та зауваження...

У якості ілюстрації неускладненої форми оліго­френії наводимо клінічне спостереження:.

Спостереження 1

Ігор С, 15,5 років

Скарги на труднощі засвоєння матеріалу майже з усіх предметів. Труднощі у поведінці відсутні.

Анамнез

Дитина від 4-ї вагітності. Народився у сім'ї другим; Старша сестра здорова. Вагітність характеризу­ється токсикозом. Передчасні, на 7-му місяці пологи через піднімання важких речей. Хлопчик народився весь синій, закричав не відразу. Тримати голівку по­чав у 4,5 місяці, сидіти - у 6 місяців, ходити - в 13 місяців. Перші слова з'явились після року, а фразове мовлення - на 5-му році життя. Хлопчик почав вчи­тись у першому класі масової школи у 7.5 років. Про­граму не засвоював. Переведений у допоміжну школу.

Психічний статус

Орієнтується у просторі, часі, у своїй особисто­сті. Легко вступає в контакт, доброзичливий. Трима­ється природно, розкутий, смішливий. Мовлення чі­тке, емоційне, запас слів відносно великий, грамати­чна побудова фрази правильна. Відповіді примітивні, але адекватні. Виявлені елементи критичності (хлоп­чик критично ставиться до невірних відповідей свого друга). До бесіди ставиться серйозно. Цілеспрямова­ний, правдивий. Має місце своєрідна психічна ін­фантильність, наївність, дитяча безпосередність.

Відмічається позитивне, добре ставлення до оточуючих людей, почуття прив'язаності до близь­ких, особливо до племінників-малюків. Ставлення до них оцінює так: "Я у них, як нянька, вони такі ма­ленькі та смішні"... Йому притаманне своєрідне почуття колективізму, готовності допомогти іншим. Користується повагою та довірою товаришів. Не прагне до домінуючої позиції у колективі... Здатен до співпереживання...

Три роки тому у зв'язку з арештом батька за хуліганство, деякий час у хлопчика спостерігались порушення поведінки. У цей період він був негативістичним, неконтактним, відмовлявся вчитись... Зараз у хлопчика переважає хороший настрій, ставлення до навчання позитивне, але бувають такі моменти, коли бажання вчитись зникає. Виразна реакція на оцінку, похвалу, зауваження... Коло інтересів обме­жене. Має місце спрямована на допомогу людям практичність... Власний дефект учнем не усвідомлює­ться... Особистісні реакції на успіх та неуспіх адекватні. При швидкому темпі діяльності знижується здатність до планування, контролю та коригування помилок.

Увага порівняно стійка... Обмежена здатність до абстрагування та узагальнення. Мислення конкретне. Хлопчик не може зрозуміти змісту прислів'я, напри­клад, прислів'я "За двома зайцями побіжиш - жод­ного не спіймаєш", пояснює таким чином: "Ось вовк біжить за зайцями, то за одним, то за другим, і не зловить"... Якщо необхідно визначити подібність між предметами, то робить це, виходячи з конкретної си­туації, але з деякими завданнями справляється... Текст з прихованим змістом зрозумів вірно, але дав примітивне пояснення. Виконує завдання на розпо­діл понять за аналогією. Може скласти речення із запропонованих слів, виправити невірно побудовану фразу. Виконав завдання на просторову орієнтацію. Асоціативний експеримент виявив збільшення ла­тентного часу в 2 рази порівняно з нормою, що свід­чить про інертність нервових процесів...

Структура психічного дефекту в учнів з ускладненими формами олігофренії

Серед ускладнених форм найчастіше зустрічаються олігофренії з невротичними та психопатоподібними проявами... У випадку невротичних станів в емоційно-вольовій сфері виникають розлади вторинного функціонально-динамічного характеру. При цьому зберігається можливість повного відновлення при наявності сприят­ливих умов... У випадку психопатоподібних проявів порушення емоційно-вольової сфери носять більш гру­бий характер і є так само первинними, як і порушення інтелекту. Дефект емоційно-вольової сфери є принци­пово незворотнім у цьому випадку.,.

Особливості діяльності учнів-олігофренів з невротичними проявами

При олігофренії з невротичним синдромом де­фект ініціативи проявляється виразніше, ніж при неускладненій формі або ускладненій психопатопо­дібними проявами. Через надмірну кіркову виснажли­вість, властиву астеноневротичним та невротичним ста­нам, діяльність таких учнів значно порушена. У них недостатньо зосереджена увага, особливо активна, слаб­ка пам'ять, вони незібрані, метушливі, розсіяні. Ці учні не здатні до тривалого значного вольового напруження, до інтелектуальних навантажень.

Виразна підкореність, позитивна установка на виконання завдання поєднуються із зниженою здат­ністю до цілеспрямованої активної діяльності, до її організації та елементарного планування. Допомогу такі діти використовують лише частково, у якийсь момент роботи вони можуть виявитись зовсім незда­тними до використання допомоги (фазові стани). Установка на завершення роботи у цих учнів часто не реалізується через виразну виснажливість... Через знижену працездатність продуктивність їхньої діяль­ності часто не відповідає їхнім потенційним інтеле­ктуальним можливостям. У таких учнів виникає конфлікт між бажанням досягнути мети і неможли­вістю це бажання реалізувати...

Особливості діяльності учнів-олігофренів з психопатоподібними відхиленнями

Для цієї форми олігофренії характерною є ниж­ча виразність ініціативи. Проте спрямованість діяль­ності часто носить негативний або асоціальний хара­ктер...У цих дітей грубо порушена поведінка, пере­важають утилітарні інтереси, спостерігається повна відсутність прагнення завершити розпочату роботу, недисциплінованість, непідкореність...

Працездатність при психопатоподібних проявах у підлітків-олігофренів страждає вторинно через по­рушення поведінки, дезорганізованість. При астено-невротичних синдромах порушення діяльності мо­жуть розцінюватись як первинне явище, пов'язане з підвищеною психічною та фізичною виснажливістю. А при олігофренії з психопатоподібним синдромом че­рез грубі порушення поведінки спостерігається виразна дисоціація між потенційною працездатністю підлітків, рівнем їх інтелекту - з одного боку, і кінцевим незадо­вільним результатом їхньої діяльності - з іншого.

Особливості функціонально-характерологічних змін особистості в учнів-олігофренів з невротичними проявами (неврастеноподібний синдром та істероформні реакції)

Для дітей-олігофренів з невротичними проявами властива підвищена роздратованість, інколи з корот­кочасними гнівними спалахами, які закінчуються слізьми. Нестійкість емоцій у таких дітей завжди по­в'язана із зовнішніми умовами. Для невротичних ре­акцій характерна своєрідна дизсоціація, яка полягає у неадекватності їхньої сили значущості конфліктно­го приводу. нетривалість, порівняно легке усунення психотерапевтичними бесідами. Властиві у ньому випадку лабільність настрою, підвищена чутливість до заохочення та покарання, вразливість, невпевне­ність у собі посилюються у підлітковому віці. Часто спостерігається формування комплексу неповноцін­ності, гіперкомпенсації. Підліток прагне будь-що здаватися кращим, ніж він є. На цьому грунті вира­зно проявляється схильність до наслідування та під­вищена сугестивність... При олігофренії з невротич­ними проявами спостерігається поєднання збереже­ності емоційної сфери з недостатністю вольової.

Спостереження 2

Коля В., 16 років

Скарги підлітка на періодичний головний біль, головним чином у лобово-скроневих областях, най­частіше у другій половині дня.

Скарги педагогів на пасивність учня на уроках, підвищену втомлюваність, розсіяність, млявість, безініціативність, низьку успішність, підвищену роз­дратованість, плаксивість.

Анамнез

Дитина від 2-ї вагітності, яка була дуже важкою. Пологи вчасні, без відхилень. Тримати голівку почав у 2 місяці, сидіти - у 6, ходити - в 1 рік. Перші слова вимовив до року. У 10 місяців мав місце роз­горнутий судомиш приступ з втратою свідомості. В З роки почав заїкатися з невідомої причини. У ран­ньому дитинстві - часті удари голови, які супроводжувались блювотою. Відставання у розвитку було помічено з вступом до школи. Хлопчика в сім'ї не любили, батьки соромились його, відштовхували від себе. Хлопчик це важко переживав. У 2 роки його глибоко вразила смерть батька.

Психічний статус

Хлопчик правильно зорієнтований у часі, прос­торі, власній особистості. Інколи має місце негативістичність, ускладненість контакту. Учень буває гру­бим, тримається незалежно, може стати "в позу". Але цей стан минає, і підліток стає контактним, чемним, доброзичливим. Слова, інтонація, жести учня носять наслідувальний характер. Мовлення неголосне, недостатньо модульоване, з клонотонічним заїканням, яке посилюється в емоційно насиченій ситуації.

Відмічається певна збереженість емоційної сфе­ри, як правило, позитивне ставлення до оточуючих людей. Навіть засуджуючи вчинки певних людей, робить це без злості, доброзичливо, проявляючи при цьому певну критичність, примітивну за зміс­том... До бесіди ставиться зазвичай з інтересом. Од­ного разу на початку бесіди проявив негативне ста­влення, яке згодом минуло... Хлопчик дуже чутливий до похвали, до добрих слів...Схильний до своєрідного гумору та образності висловлювань, які є наслідком на­слідування... Переважає позитивний настрій...

Хлопчик друзів не має, авторитетом у класі не користується, але і ворогів у нього немає теж. Він слабохарактерний, довірливий через що часто потра­пляє під негативний вплив... Міркування хлопчика часто носять характер своєрідного резонерства. Його розповіді про події власного життя виявляють схи­льність до псевдологічних проявів... Разом з тим, він має певну життєву спритність і несподіваний запас деяких спеціальних знань...

Виконуючи завдання, часто вдається до сторон­ніх асоціацій... Так, на запитання про різницю між склом та фанерою відповів: "Скло можна розбити... А у літаках не одразу розіб'єш, воно 12 см завтовш­ки. А фанера не розбивається"... Допомогу при вико­нанні завдань майже не використовує. При визна­ченні розуміння змісту метафор та прислів'їв дає просторікувату відповідь, адекватність якої не зав­жди залежить від труднощів завдання... При пояс­ненні смислу прислів'їв виразно виступає конкрет­ність мислення... Смисл прислів'я "Не в свої сани не сідай" пояснив так: "Чужого не май звички брати". Справляється з завданням на розподіл понять за анало­гією... Інколи в процесі обстеження спостерігається схильність до відмов... Виконуючи завдання на класи­фікацію картинок, лише інколи допускає помилки, які виправляє самостійно або знаходить після надання до­помоги у вигляді запитань. Так само виконує завдання із серією малюнків. Добре впізнає перевернуті конкрет­ні зображення, справляється з завданнями на визначен­ня просторової орієнтації. В завданнях на дослідження конструювання допускає помилки, при цьому працює у сповільненому темпі... Асоціативний експеримент ви­явив значне збільшення латентного періоду - в 2-3 ра­зи порівняно з нормою, що свідчить про сповільненість реакцій, а якість слів-реакцій вказує на примітивність асоціацій підлітка...

Підвищена роздратованість, втомлюваність, зни­жена працездатність, заїкання - все це невротичний комплекс, що ускладнює олігофренію. Отже, у цьому випадку ми маємо справу з олігофренією, ускладненою невротичним синдромом. Наявність псевдологічних ре­акцій трактується як прояв гіперкомпенсації невротич­ного стану із своєрідним комплексом неповноцінності.

Це вказує на можливий початок патохарактерологічно-го розвитку особистості за істеричним типом, що уск­ладнює корекцію основного дефекту у підлітка-олігофрена та його соціально-трудову адаптацію.

Особливості функціонально-динамічних та структурно характерологічних змін особистості в учнів-олігофренів з психопатоподібними проявами

... Динаміка еволютивного розвитку при олігоф­ренії, ускладненій психопатоподібним синдромом ча­сто виявляється негативною, що залежить від не­сприятливих умов, в першу чергу від соціально-пси­хологічної структури сім'ї або іншого мікросоціального оточення....

Підлітки, що страждають олігофренією з психопатоподібним синдромом, майже постійно готові до афективного спалаху через незначний привід, а час­тіше - незалежно від ситуації. Для них властива оз­лобленість (це своєрідне, активне зло, яке постійно шукає можливості реалізації), імпульсивність вчин­ків, агресивність, а також парадоксальне сполучення патологічної лабільності емоцій з їх патологічною стійкістю, інертністю.

В афективно-вибухових підлітків переважає по­хмуро-роздратований настрій, невмотивовані зміни настрою, яких не буває у підлітків з невротичними проявами.

Істероїдні варіанти психопатоподібних проявів у олігофренів підліткового віку характеризуються час­тим виникненням настрою ейфоричного типу..., який відрізняється бідністю, елементарністю проявів.

Для усіх клінічних варіантів психопатоподібних проявів при олігофренії характерна своєрідна емо­ційна тупість. У таких підлітків нерозвинене або взагалі відсутнє почуття прив'язаності навіть до са­мих найближчих родичів.

Егоцентричні установки - будь-що привернути до себе увагу навіть шляхом негативних вчинків, пе­реоцінка власної значущості, грубі претензії на лі­дерство, некритичність щодо себе, неадекватність критики щодо інших є джерелом численних конфлі­ктів. Інтереси вкрай нестійкі та примітивні. Має мі­сце чітка цілеспрямованість і впертість у досягненні корисливих цілей. Ці діти люблять лікуватися, дуже уважні до свого здоров'я, часто схильні до аггравації (перебільшення хворобливих проявів) та симуляції... Відсутність відчуття дистанції щодо старших, безвід­повідальність, розв'язність, недисциплінованість уск­ладнюють контакт не лише з ровесниками, але й з дорослими, ускладнюючи у такому випадку і педаго­гічний процес. Психопатологічна структура може бу­ти обтяжена патологією потягів у формі дромоманії або гіперсексуальності. В пубертатному періоді вира­зно проявляється схильність до наслідування та підкореність негативним впливам. Схильність до на­слідування у цих підлітків значно виразніша, ніж при олігофренії з невротичними проявами: викорис­тання чужих висловлювань з примітивною інтерпре­тацією, штампи у мовленні, блюзнірство. Цей "розрахунок на глядача" є типовим для істероїдної форми психопатоподібних проявів у підлітків-олігофренів. Відмічаються також завищення рівня домагань та самооцінки..., прояви брехливості та фантазування з обов'язковим виділенням для себе центральних ролей у власних вигадках..., активний афективний негативізм... Ці підлітки, володіючи пе­вною ініціативою та негативною спрямованістю, створюють навколо себе групи   "однодумців"... Властива їм підвищена навіюваність призводить до того, що вони самі часто піддаються негативному впливу, виявляються залученими до асоціальних груп, здійс­нюють правопорушення...

Інтелект при олігофренії з психопатоподібним синдромом потенційно здатний забезпечити не такий примітивний та дисгармонійний розвиток особистос­ті. Але дефект емоційно-вольової сфери в клінічній картині обумовлює своєрідність патології формуван­ня особистості олігофрена. За період навчання у до­поміжній школі ці учні виявляють певну позитивну динаміку у розвитку інтелекту, тоді як з боку емо­ційної сфери ця динаміка або незначна, або набуває негативного характеру...

В умовах допоміжної школи найчастіше зустріча­ються такі варіанти психопатоподібних синдромів, як синдром афектованої вибуховості та істероїдний.

Синдром афективної вибуховості

Для даного клінічного варіанту властиві масивні афективні розряди з агресивними проявами щодо оточуючих людей, якими найчастіше завершуються напади похмуро-злобного настрою дисфоричного ха­рактеру... Іноді афективні спалахи можуть бути обу­мовлені наявністю якогось зовнішнього конфліктно­го приводу. Навіть у випадку наявності такого приводу, має місце неадекватність сили спалаху силі по­дразника, який зазвичай виявляється незначним по­рівняно з силою реакції...Такі підлітки часто прово­кують конфлікти, бійки, в яких демонструють пато­логічну жорстокість...

Негативні особистісні якості психопатичного типу, які намітились у молодших школярів,... мають тенденцію до подальшого розвитку, не зважаючи на корекційно-виховну роботу... Знижена чутливість підлітків-олігофренів з афективно-вибуховим синд­ромом до зовнішньої оцінки їхньої діяльності, пове­дінки та особистості також перешкоджає ефективно­сті корекційно-виховної роботи. Ті стимули, які є ефективними щодо підлітків з неускладненою фор­мою олігофренії або з олігофренією, ускладненою невротичною симптоматикою, виявляються зовсім недієвими для учнів з афективною вибуховістю. (Наприклад, педагогічні прийоми, що ґрунтуються на  схваленні та засудженні).

Спостереження З

Микола С, 16,5 років

Скарги педагогів на важку поведінку підлітка: роз­дратованість із схильністю до гнівних спалахів з агре­сивними проявами, конфліктність, впертість, грубість, схильність до бродяжництва, крадіжок, хуліганства.

Анамнез

Дитина від першої вагітності, яка протікала з запамороченнями голови, блювотами. Пологи вчасні, важкі, затяжні. Пологова діяльність слабка з видав­люванням плоду. Дитина народилась в асфіксії, не кричала більше 2-х хвилин.

Тримати голівку почав у 3 місяці, сидіти - у 6, ходити - в 1,5 років. Перші слова з'явились до року, фразове мовлення почалось після 2-х років.

З 3-х до 6-ти років хлопчик виховувався у ди­тячому будинку... З раннього віку до 14 років стра­ждав енурезом. З 8-ми років почав відвідувати масо­ву школу, де не встигав у навчанні, відрізнявся важ­кою поведінкою...

Умови в сім'ї вкрай несприятливі: мати веде амо­ральний спосіб життя, вихованням сина не займається...

Психічний статус

Правильно орієнтується в часі, просторі, власній особистості... Тримається незалежно, "на рівних"... В поведінці може спостерігатись відверта бравада, роз­в'язність, примітивна іронічність (наслідування ко­гось із дорослих). Мовлення швидке, гучне, погано модульоване, невиразне, містить багато вульгарних слів. Словниковий запас обмежений. Психомоторний темп швидкий, міміка жвава, адекватна.

Інтереси примітивні, утилітарні, має місце від­верта асоціальна спрямованість... Свій дефект не ус­відомлює..., самооцінка завищена. Переважає похму­ро-роздратований настрій з періодичними афектив­ними спалахами через незначні приводи, а ще часті­ше - без усякого зв'язку з ситуацією. У колективі часто провокує конфлікти, бійки. Жорстокість доставляє йому задоволення.

Агресивні прояви спостерігались з самого поча­тку перебування у школі. В останні роки вживає ал­когольні напої, мали місце правопорушення, крадіжки...

Підліток не проявляє ні до кого почуття прив'я­заності... До матері байдужий, у школі ні з ким не товаришує.

Експериментально - психологічні дослідження підтверджують ... нездатність до абстрагування та узагальнення, недостатність кіркових процесів — аналізу та синтезу. (Це позначається на здатності розуміння змісту прислів'їв, визначенні подібності між поняттями та ін.)... Має місце невміння органі­зувати діяльність, порушення уваги, відсутність ін­тересу, цілеспрямованості...

Істероїдний синдром

... При олігофренії з істероїдним синдромом спостерігаються такі особливості: виразний, примі­тивний, грубий егоцентризм, егоїзм, поверховість та елементарність емоцій, лабільність емоцій у поєд­нанні з їхньою патологічною стійкістю, своєрідним застряванням на примітивних переживаннях. Має місце типове для істерії прагнення до визнання, схильність до навіювання та самонавіювання... Підви­щене самонавіювання обумовлює брехливість та па­тологічне фантазування. Егоцентричне, нав'язливе протиставлення себе шкільному колективу, надмірно завищена самооцінка, неадекватний рівень домагань - характерні риси таких школярів... В пубертатному періоді у таких школярів структура істероїдного комп­лексу ускладнюється: посилюється прагнення до при­крашання, позерство, гіперсексуальність..., посилюються дисфоричні коливання афективного тонусу... Афективні розради на зразок "рухових бурь" у підлітковому віці дещо змінюється: падання на підлогу замінюється імітацією приступів непритомності...

Спостереження 4

Михайло О., 16,5 років

Скарги педагогів: неуважній на уроках, часто займається сторонніми справами, не любить працю­вати, погано засвоює програмний матеріал, брехли­вий, егоцентричний.

Анамнез

Дитина від другої вагітності, яка протікала з то­ксикозом у другій половині...Пологи вчасні, без патологій... Тримати голівку почав на 4-му місяці, си­діти - в 7-му, ходити - в 1,5 роки. В цьому ж віці почав вимовляти перші слова, фразове мовлення з'явилось після трьох років.

У 9 років хворів серозним менінгітом. З 8 років почав навчання... Умови в сім'ї спокійні, батьки ба­гато уваги приділяють вихованню сина...

Психічний статус

Орієнтується у часі, просторі, оточенні, власній особистості. Контактний. Мовлення гучне, чітке. Ве­ликий запас слів. Відмічається деяка вичурність мо­влення, має місце відтворення окремих фраз з чужо­го мовлення... Під час бесіди тримається ввічливо, намагається підкреслити дистанцію між собою та експериментатором, часом намагається надати своїй особі особливої значущості в очах співрозмовника... Підліток пропонує прочитати щось із власних вір­шів. Але це або вірші з шкільної програми, або хао­тичний набір слів...Михайло любить зображати з се­бе артиста... Любить увагу з боку інших, похвалу, хворобливо реагує на критичні зауваження, обража­ється, приходить у стан збудження, може нагрубити. Часто без дозволу йде з школи, після чого розпові­дає про себе різні фантастичні історії. На уроках не­уважний, займається сторонніми справами. Доручен­ня вчителів та вихователів виконує з задоволенням, але часто про них забуває... Вважає, що у цю школу потрапив помилково. Проявляє практичну кмітливість у життєвих справах: допомагає продавцям квітів торгу­вати, виконує інші послуги за невелику плату... Схиля­ється до розмов на теми, які дають йому можливість продемонструвати свою дотепність: "Ви книгу про мене будете писати? Тоді напишіть, що я люблю танцювати, вірші писати... Я хотів би футболом займатись, бок­сом,... плаванням,... шахами..."

Під час бесіди виникає багато сторонніх асоціа­цій, відмічається багато мімічно-моторних проявів... У міркуваннях схильний до деталізації та до резо­нерства... Брехливий; схильний до патологічного фан­тазування. Так, одного разу в бесіді сказав: "Я винай­шов кран для пиття. Мені за нього дали 10 крб."

Переважаючий настрій - позитивний, часто з ейфоричним забарвленням. Інколи буває пригніченим...

Нездатність до абстрагування від конкретного... проявляється в експериментально-психологічних до­слідженнях. Так, прислів'я..."Не у свої сани не сі­дай" пояснює таким чином: "Щоб сісти у свої сани, треба їх спочатку змайструвати...". Виконуючи за­вдання на порівняння понять, не завжди виділяє ос­новні ознаки відмінності..., а ознаки подібності вза­галі не називає... При виконанні будь-яких завдань демонструє схильність до відволікання від конкрет­ного завдання. Досліджуваний виявив досить широкий запас знань і навіть здатність логічно розвивати думку, хоч пояснення того чи іншого явища примі­тивні. Не може пояснити слово, яке має абстрактне значення. Дослідження логічного мислення методом оцінки "недоречностей" на малюнку вказує на значне зниження критичності...

КОРЕКЦІЙНО-ВИХОВНА ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ УЧНЯМИ

Лікувально-корекційні основи організації педагогічного процесу

Складність педагогічного процесу у допоміжній школі значною мірою пояснюється клінічною неод­норідністю контингенту учнів. Правильна організа­ція корекційно-виховної роботи неможлива без чіт­кого розуміння педагогом-дефектологом психопато­логічних особливостей розумово відсталого школяра, без уміння планувати роботу з врахуванням індивідуальних особливостей кожного учня.

Для максимальної корекції психічного дефекту розумово відсталого школяра потрібна комплексна робота лікаря та педагога...

Педагогічний процес у допоміжній школі поміт­но ускладнюється в старших класах, і в цьому важ­ливу роль відіграють вікові особливості учнів-підлітків, особливо тих, у яких олігофренія поєднується з розладами нервової системи у формі невротичних та астеноневротичних синдромів, а також з пору­шеннями афективно-вольової сфери за типом психопатоподібного синдрому. Разом з тим, у підлітково­му віці не виключається можливість зриву компен­саторних механізмів, виникнення декомпенсацій і при неускладненій олігофренії. Особливістю цього вікового періоду є його підвищена вразливість, зни­жена стійкість до психогеній та навантажень, підви­щена готовність до зривів...

У корекційно-виховній та лікувально-профілак­тичній роботі з дітьми та підлітками неускладненої форми олігофренії необхідно враховувати специфіч­ність основного дефекту - дефекту інтелекту. Від­носна упорядкованість поведінки, цілеспрямованість і здатність планувати свою діяльність, позитивна установка на завершення розпочатої роботи, підкореність зовнішньому керівництву та виконавчість, характерні для неускладненої форми, навіть при де­фекті ініціативи, сприяють певній ефективності корекційно-виховних заходів... При неускладненому плині препубертатного та пубертатного періодів корекційна робота ґрунтується на загальних гігієнічних та психогігієнічних принципах...

При ускладнених формах олігофренії дуже важ­ливо враховувати особливості клінічного стану і ви­значати найефективніше навчальне навантаження. Зокрема, правильно враховувати у педагогічному процесі психомоторний темп у взаємозв'язку з таки­ми психологічними компонентами, як цілеспрямова­ність, переважаючий емоційний фон, загальна праце­здатність учня, що страждає олігофренією з невро­тичними або астеноневротичними проявами.

Загальний комплекс гігієнічних та психогігієні­чних заходів у цих випадках виявляється недостат­нім. Так, при астеноневротичних станах... важливо не лише визначити оптимальне навчальне навантажен­ня, але й правильно чергувати його види, в першу чергу - працю та відпочинок. Великого значення набуває вибір педагогічних прийомів, спрямованих на підвищення рівня працездатності, навчальної ак­тивності учня: привертання уваги та її фіксація..., її тренування, стимуляція інтересу до певних видів навчальної діяльності, у випадку необхідності - пере­ключення з одного виду на інший, щоб сповільнити на­ростання втоми. Важливу роль у цьому грає побудова уроку і, зокрема, емоційність його проведення...

При невротичних та астеноневротичних про­явах, зокрема при психомоторному збудженні або загальмованості, доцільно використовувати педагогі­чні прийоми, спрямовані на зміцнення процесів збу­дження та гальмування, їх тренування, тобто на ор­ганізацію діяльності і поведінки учня загалом. Такі учні потребують схвалення своїх дій, заохочення. Тоді вони прагнуть краще виконати завдання, що пев­ною мірою компенсує недостатність емоційно-вольової сфери, породжує впевненість у власних силах...

В групі учнів-олігофренів з невротичними та ас­теноневротичними проявами є особлива підгрупа підлітків з невротичними проявами за типом істероформних реакцій... Для даного варіанту властиве по­єднання зниженої працездатності з виразними по­рушеннями поведінки, обумовленими неправильним вихованням, негативними впливами мікросередовища. У зв'язку з цим необхідно подолати певні патохарактерологічні особливості підлітка - негативізм, грубість, брехливість, примітивний егоцентризм та егоїзм, конфліктність... Корекційно-виховний вплив повинен бути спрямований насамперед на перевихо­вання, на злам попередніх негативних установок і створення нових, соціально позитивних. Важливо пла­номірно, наполегливо залучати такого учня до роботи, до колективу, допомагати йому налагодити контакт з оточуючими людьми, стимулювати емоційну зацікавленість завданнями... Доцільно не лише заохочувати, але й у певних випадках засуджувати, а іноді свідомо ігно­рувати неадекватні домагання підлітка...

Провідна роль в корекційно-виховній роботі з підлітками-олігофренами з психопатоподібними роз­ладами належить педагогічним методам та прийомам, спрямованим на організацію їхньої поведінки та діяльності, на злам соціально-негативних установок і заміну їх соціально позитивними, на вироблення не­обхідних соціальних та трудових навичок, чого мож­на досягти з допомогою занять фізкультурою, спор­том, виробничою працею.

Особливості педагогічного підходу до учнів-олігофренів з невротичними проявами

... Педагог повинен... вивчити психопатологічні особливості того чи іншого учня... і оцінити його потенційні можливості. Це необхідно для визначення оптимального обсягу індивідуального навчального навантаження... Стимулююче, заохочуюче, лагідне звернення, яке майже виключає несхвалення та по­карання, необхідно забезпечити дитині з гіпостеніч-ною формою неврастенічноподібного синдрому, яка відрізняється надмірною слабкістю та виснажливіс­тю нервових процесів і через це виразно зниженою працездатністю....До дитини з невротичними проява­ми істероформного типу, і зокрема з психопатоподі­бними проявами, може бути виправданий суворий, авторитарний тон, але, безумовно, завжди спокійний, інколи варто ігнорувати поведінку цієї дитини: не реагувати на її егоцентричні домагання.

Педагог за будь-яких обставин повинен бути доброзичливим, врівноваженим і послідовним. Від особистісних якостей педагога залежить створення своєрідного оздоровчого мікросоціального середови­ща, в якому виховується дитина з функціональними розладами нервової системи, що грає важливу пси­хотерапевтичну роль...Педагог повинен вчасно розпі­знавати перші ознаки втоми, правильно оцінювати зміни поведінкових реакцій... Так, посилення психо­моторної розгальмованості, проявів недисциплінова­ності, неуважності, негативізму у дітей з гіперстенічною формою неврастеноподібного синдрому, як і по­глиблення загальмованості, млявості, поява сонливості, інактивності, які спостерігаються при гіпостенічній формі, свідчать про наростання втоми і сигналізують про необхідність припинити даний вид занять...

На підвищення рівня працездатності впливає сама побудова уроку, його емоційність, виразність мовлення вчителя і навіть особливості його голосу. Слово, тон, емоційне забарвлення голосу виявляють­ся сильними подразниками, які викликають збу­дження кіркових клітин. Гучний, позбавлений інто­нації голос не викликає оптимального збудження коркових клітин і сприяє швидкому наростанню стомлення. Тихий і невиразний голос вчителя також не сприяє нормальній працездатності. Діючи, як мо­нотонний подразник, він неспроможний викликати достатнього збудження клітин кори великих півкуль мозку і забезпечити їхню працездатність. Такий голос сприяє виникненню стомлення, байдужості, сон­ливості... Заохочення стимулює діяльність, прагнен­ня виконати завдання краще, а отже певною мірою сприяє компенсації недостатності вольового напру­ження, виробленню вміння контролювати свою ро­боту... Інтерес до навчання підвищує також викорис­тання різноманітних завдань, конкретність їхнього змісту, наочність навчального матеріалу...

Загальмованість з виразною схильністю до фа­зових станів, сповільненість психічного та моторного темпу, інактивність дітей з гіпостенічним синдромом часто поєднуються з характерологічними змінами, зокрема з своєрідними проявами комплексу непов­ноцінності. Педагогічна робота з такими дітьми по­винна бути спрямована на підвищення психічного тонусу дитини, її активності, на виховання впевне­ності у своїх силах... Учні даної підгрупи дуже пові­льно включаються в роботу, не здатні до вольового напруження... Позитивний результат у роботі з ними дає розчленування інструкції, пред'явлення її у спо­вільненому темпі, супровід виконання завдання про­говорюванням, виконання завдання разом з вчите­лем. Через схильність до фазових станів у цих дітей спостерігаються непередбачені перерви у роботі, пе­редчасне виключення з навчального процесу. Тому вони потребують постійної стимуляції... Разом з тим, не можна квапити таких дітей... Щоб подолати властиву їм сором'язливість, невпевненість, замкнутість, важливо залучити таких дітей до життя учнів­ського колективу, роблячи це послідовно і терпляче. Треба добирати для такого підлітка посильні дору­чення, які викликають емоційну зацікавленість, да­ють можливість повірити у свої сили, відчути задо­волення від виконаної роботи... Поступово наванта­ження можна збільшувати...

У корекційно-виховній роботі з підлітками-олігофренами з істероформною симптоматикою доціль­но використовувати властиву їм підвищену навіюва­ність і відносну жвавість емоцій...

ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПІДХОДУ

ДО УЧНІВ-ОЛІГОФРЕНІВ З ПСИХОПАТОПОДІБНИМИ ПРОЯВАМИ

... Основна складність полягає у тому, що дово­диться мати справу з патохарактерологічними змі­нами, переробляти неправильні установки, що виникли на патологічній біологічній основі під впливом неспри­ятливого мікросоціального середовища. Тому корекційно-виховний вплив треба починати насамперед з ізоля­ції такого підлітка від цього середовища. В особливо важких випадках, коли має місце виразна асоціальна установка в поведінці учня, необхідне тривале стаціона­рне лікування у відповідних закладах.

А звичайні егоїстичні та егоцентричні установки без виразної їхньої асоціальності, негативне ставлення до будь-якого виду суспільно корисної діяльності, перезбудження із схильністю до афективних розла­дів з агресивними тенденціями, а також тенденції до патологічного посилення потягів... повинні коригува­тись в умовах допоміжної школи.

Даній групі учнів-олігофренів властива відсут­ність цілеспрямованості в діяльності, невміння орга­нізувати її через недостатню регуляцію поведінки, через рухливу розгальмованість, тому перед усім треба коригувати рухливу перезбудженість. Цього можна досягти, дотримуючись режиму з правильним чергуванням праці та відпочинку... Велике значення мають заняття фізкультурою, спортом, ручною пра­цею, рухливими іграми, які сприяють тому, що рухи учня стають цілеспрямованими. Другий важливий момент у корекції - подолання неправильних соціаль­них установок... Необхідно враховувати, що діти-олігофрени з психопатоподібним синдромом з властивими для них відсутністю цілеспрямованості та неви-тривалістю щодо вольових напружень, особливо в інте­лектуальній діяльності, часто відрізняються великою наполегливістю в прагненні задовольнити свої приміти­вні потреби... Необхідно проводити систематичні бесіди з використанням психотерапевтичних прийомів... Праг­нення таких дітей до керівних ролей у дитячому колек­тиві не повинно задовольнятися, ... інакше навколо таких учнів можуть виникнути групи їхніх прихиль­ників з асоціальною спрямованістю...

... Необхідно враховувати той факт, що найперспективнішим щодо профілактики та лікувально-педагогічної корекції як невротичних, так і психо-папатоподібних станів у олігофренів є молодший шкільний вік. Саме в цьому віці патологічні прояви ще недостатньо зафіксовані, а нервова система ще володіє достатньою пластичністю і легко піддається не лише патогенним, а й коригуючим впливам...

версія для друку