Грабаров О.М. Нариси з олігофренопедагогіки

М.: Учпедгиз, 1961. - 196 с.

Р. II. СПЕЦІАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ І ШЛЯХИ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ

... Корекційно-виховна робота охоплює дитину повністю: як галузь її фізичного розвитку (оздоровча робота), так і галузь розвитку психічного (психоортопедична робота) ...

Оздоровча і психоортопедична робота - це не послідовні, а паралельні, взаємопов'язані завдання.

Засобами, що призводять до здійснення корекційно-виховної роботи, є:

1)  організація оздоровчої роботи школи;

2)  свідомість навчання як основний дидактичний принцип в роботі цієї школи;

3)  індивідуальний підхід до учнів, оскільки сам дефект учня набуває індивідуального характеру;

4)  структурна простота навчального матеріалу;

5)  наочність навчання, яка часто призволиться майже до повної очевидності;

6)  праця як основний засіб корекції, що найбільш повно і глибоко впливає на весь процес розвитку розумово від­сталої дитини.

Кожен навчально-виховний захід учитель допоміжної шко­ли має розглядати з погляду виконання корекційно-виховних завдань.

Корекційно-виховна робота є стрижнем всього педагогіч­ного процесу допоміжної школи. Знімаючи корекційну роботу, ми тим самим знімаємо ідею і самого допоміжного навчання: допоміжне навчання - це корекція.

Оздоровча робота

В оздоровчій роботі перш за все необхідно підвищити зага­льний життєвий тонус учнів. Питання режиму, харчування, тру­дового навантаження - це перші питання корекції. Вони стосу­ються як школи, так і сім'ї... Індивідуальне лікування - наступ­не важливе завдання допоміжного лікування...

Оздоровча робота - це цілий ряд медико-педагогічних захо­дів, що мають на меті через оздоровлення організму розумово відсталої дитини інтенсифікувати процес її психічного розвитку.

... Без системи оздоровчих заходів одна педагогічна робота не дасть тих результатів, яких ми можемо очікувати від корекційної роботи, організованої в усьому її обсязі.

Свідомість навчання

Свідомість навчання є провідним принципом у корекційно-виховній роботі допоміжної школи...

Утворювати уявлення, формувати поняття, дати усвідом­лення закономірності явищ, надати цьому чіткої словесної фор­ми - це і означає здійснювати в процесі навчання важливу ча­стину корекційно-виховної роботи...

Виховання свідомості - це виховання особистості учня в цілому, виховання його загальної спрямованості...

У перші роки навчання навчальний матеріал є простим, його засвоєння відбувається під безпосереднім контролем учи­теля. І тільки з віком учнів зростає їхня самостійна робота, про­те вчитель залишається центральною фігурою педагогічного процесу (реалізація спрямованості учнів до навчального матері­алу, методів роботи, виховної роботи тощо)...

Для розуміння навчального матеріалу необхідна перш за все активність учня. Активним же він буде тоді, коли матеріал буде йому знайомим. Тому з'ясування того, що знає учень, - перше, з чого починає вчитель. Через відоме він підходить до нового і невідомого... Він прагне того, щоб робота одних рецеп­торів доповнювалась роботою інших...

Спостереження натуральних предметів, найпростіших явищ - одна із умов свідомого оволодіння навчальним матеріалом.

Другою необхідною, умовою свідомого засвоєння є увага учнів. Вчитель має домогтися зосередження уваги на темі уро­ку, адже увага концентрує думки у певному напрямі...

Увага розвивається через діяльність...

Великого значення у вихованні уваги набуває вміння вчи­теля зосередити увагу учнів на початку уроку на самому собі, а потім перенести її ... на тему уроку. Тому урок повинен почина­тись акцентно, яскраво...

Оволодівши увагою учнів, вчитель має запропонувати такі вправи учням, які б відповідали меті роботи, по можливості най­більш прямо, найбільш коротким шляхом йшли б до неї: це впра­ви і приклади, із яких легко робиться висновок; такий запис задачі, який легко призводить до розв'язання... тощо. Цілеспрямова­ність роботи - важливий засіб зосередження уваги на ній...

Для оволодіння увагою учнів необхідно, щоб матеріал, який їм пропонується, був емоційно насиченим, яскравим ...

Значно підтримує увагу учнів наочність навчання. Проте треба слідкувати за тим, щоб увага учня з теми не переключа­лась на засоби наочності...

Збагачення чуттєвого досвіду учнів (сенсомоторне вихован­ня) є третьою умовою свідомого оволодіння учнями навчаль­ним матеріалом у допоміжній школі.

Одним із важливих завдань є розвиток спостережливості. Він повинен бути пов'язаним із розвитком інших форм пізна­вальної діяльності учнів молодших класів. Розширення кола елементарних дитячих уявлень досягається завдяки системі пред­метних уроків, методично розроблених відповідним чином...

Важливою умовою розвитку свідомості в учнів допоміжних шкіл є наявність пропедевтичних знань, одержаних на основі предметних уроків, а саме: чітких уявлень, які могли б слугува­ти основою для систематичного висвітлення курсу того чи ін­шого навчального предмету...

Конкретні завдання виховання свідомого ставлення до про­цесу навчання будуть різними у певні роки навчання.

Тут треба розрізняти три основних моменти: 1) розуміння цілей і завдань навчальної роботи; 2) знання прийомів роботи для досягнення кращих результатів; 3) вміння перевірити робо­ту як в кінці, так і в процесі її виконання.

... Завдання вчителя - навчити учня спостерігати. Це дасть учневі можливість одержати правильні й чіткі уявлення...

... Учнів необхідно вправляти у вмінні долати перешкоди, доводити розпочату роботу до кінця, домагатись, щоб вся робо­та виконувалась якісно...

Вміння вчитись, виконувати завдання - це найважливі­ший момент свідомого навчання.

В допоміжній школі невміння учня взятись за ту чи іншу роботу призводить до того, що він втрачає інтерес до цієї роботи...

І, нарешті, ... учень повинен вміти перевірити свою роботу не тільки в кінці, а й у процесі виконання.

Для того, щоб перевірити свою роботу, до неї необхідно вміти критично поставитись, її необхідно оцінити. Момент оці­нки роботи має бути пов'язаним із прагненням краще викона­ти роботу...

Індивідуальний підхід

... Корекційно-виховна робота має набути індивідуального характеру. Галузь корекційної роботи - це галузь найбільш пов­ного контакту в роботі лікаря і педагога. Індивідуальний підхід до учня знаходить своє відображення як у заходах, спрямова­них у напрямку фізичного розвитку дитини, так і у сфері психіч­ного розвитку.

Індивідуальний підхід до дитини не повинен порушувати роботу класу, хоча він і здійснюється в процесі класних занять. Дітям даються індивідуальні завдання, проте навчальна задача для всіх одна й та ж ...

Індивідуальний підхід вимагає від вчителя знання різнома­нітних методичних прийомів ...

... Вивчаючи учня в процесі його навчання, вчитель стика­ється з тими чи іншими труднощами, невдачами, помилками і, проконсультувавшись з лікарем, складає індивідуальний план роботи. Наявність планів подолання індивідуальних недоліків учнів допоміжних шкіл має бути однією з яскравих специфіч­них особливостей цих шкіл.

Наочність

Наочність навчання - це важливий дидактичний принцип допоміжної школи ...

[Великою є роль наочності]: предмет пробуджує в учня думку, виправляє її, доповнює, зводить в систему ...

Практика є критерієм істини. В основі її лежить чуттєве сприймання, тобто, говорячи педагогічною мовою, наочність.

Вивчаючи конкретні предмети, найбільш повно і всебічно відображаючи їх за допомогою вчителя в свідомості, розкриваю­чи зв'язки і відношення, учні, таким чином, розвивають свої розумові операції ...

Під час наочного вивчення предметів у них легко розкри­ваються їх суттєві (основні) властивості, відкидаються випадко­ві. Подібні основні властивості предметів узагальнюються і звідси вже робляться висновки, розкриваються закони дійсності ...

Узагальнююче усвідомлення предметів формується ... в ре­зультаті розкриття в предметах суттєвих зв'язків і відношень в процесі наочності. Тобто, якщо відповідним чином добирати­муться об'єкти для їх наочного вивчення, то це створюватиме винятково сприятливі умови для утворення системи понять.

Отже, мислення виробляється в учнів на основі наочних уявлень реальних предметів ...

Зримий цілісний образ є гарантією правильного аналізу і наступного синтезу.

Від аналізу предметів, що знаходяться перед очима, дитина легко переходить до аналізу за уявленням ...

... Тільки за умови зв'язку наших розумових процесів і їх джерел, в їх найбільш простих і елементарних формах з наочні­стю (сприйманням реальної дійсності) наше мислення дійсно відображає закономірності зовнішнього світу...

Наочність є в основою судження. А значить, і цілого ряду більш складних форм мислення: умозаключень, індукції, дедук­ції, які також витікають із наочного сприймання зовнішнього світу ...

Всі колосальні можливості корекції, які закладені в наоч­ності, ... можуть бути розкритими тільки грамотним педагогом, тільки педагогом, який свідомо йде до поставленої ним мети - формування мислення своїх учнів на базі предмета, що викла­дається. Педагог має знати систему предмета, тобто знати фак­ти, мати їх значний запас, знати систему потрібних узагальнень і висновків, знати психологію мислення учнів, розуміти окремі форми ... Причому педагог весь час повинен пам'ятати, що наоч­ність не самоціль, а засіб розвитку учнів.

Структура навчального матеріалу

Навчальний матеріал, який пропонується учневі, повинен подаватись у спеціально опрацьованому вигляді. Це стосується структурного спрощення матеріалу ... Ступінь доступності на­вчального матеріалу визначається:

1) кількістю елементів структури: чим менше елементів, тим простіше зводиться структура ...;

2) ступенем їхньої складності: чим простіші елементи струк­тури, тим структура легша для сприймання: оповідання за прос­тим планом засвоюється легше, ніж за складним;

3) попереднім досвідом дитини: якщо учень вже знає еле­менти структури, він її легше й сприймає;

4) розташуванням елементів у структурі, що мають різний ступінь труднощів для сприймання;

5)  чим менша дитина, тим простішою має бути структура матеріалу, що дається їй для засвоєння ...

Отже, зовнішнє спрощення форми призводить до полег­шення матеріалу...

Спрощення структури - один з найважливіших засобів навчання розумово відсталої дитини.

Праця як засіб корекції

... В окремих країнах допоміжні школи застосовують працю лише як засіб загального розвитку (корекційно-виховна роль праці), і ця праця не пов'язується із професійним навчанням розумово відсталих. Наша ... школа включає в свої навчальні плани працю не тільки як засіб корекції, а й як предмет профе­сійної підготовки учнів ...

[Встановимо] основні моменти корекційно-виховної робо­ти, які здійснюються в процесі трудового виховання

ПРАЦЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

- Психічний розвиток дитини:

I.  Сенсорний розвиток

1)     Розвиток великого вживання сенсомоторних механізмів, а завдяки цьому й збагачення сенсомоторного досвіду.

2) Удосконалення сенсомоторних функцій і посилення диференційованих можливостей учнів.

3)  Взаємоконтроль і взаємодію сенсомоторних механізмів.

II. Розвиток сприймань.

1)  Праця зумовлює предметно-відносний характер сприй­мання.

2)  Багатство сприймань.

3)  Чіткість сприймань.

4)  Виділення властивостей в предметах.

III. Розвиток пам'яті.

1)  Міцність запам'ятовування, що досягається повторюва­ністю окремих видів технічних операцій при виготов­ленні різних речей, виробів.

2)  Поступове збільшення обсягу запам'ятовування.

3)  Оволодіння логічним запам'ятовуванням.

IV. Розвиток мислення.

1)  Розвиток вміння порівнювати.

2)  Розвиток функції узагальнення.

3)  Розвиток аналітико-синтетичних процесів мислення.

4)  Розвиток індуктивних і дедуктивних способів мислення.

V. Розвиток емоційно-вольової сфери.

1)  Виховання наполегливості.

2)  Інтересу.

3)  Стійкості уваги.

4)  Здійснення рішень.

5)  Виховується оціночне ставлення до дійсності.

6)  Розвиваються вищі типи емоцій.

VI. Виховання характерологічних рис особистості.

1)  Чесності.

2)  Ініціативності.

3)  Здатності обмірковувати.

4)  Самостійності.

5)  Наполегливості.

6)  Витримки.

- Фізичний розвиток:

I.  Загальне підвищення біотонусу:

1)  Тренування нервово-м'язових елементів.

2)  Підвищення кровопостачання працюючих органів.

II. Корекцію деяких функціональних дефектів.

версія для друку