Голота Н. Вплив художньої праці на розвиток творчості дітей з особливими потребами

Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник/Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор),та ін. - К.: Контекст, 2000. - 336 С.

Важко уявити дитину дошкільного віку, яка не відчуває потреби малювати, ліпити, констру­ювати... Дитина прагне брати участь у різних видах художньої діяльності. Особливо подобається дітям створювати гарні та корисні вироби з мате­ріалів, які їх приваблюють: кольорового паперу, картону, різних природних матеріалів, клаптиків паперу, тканини, сірникових коробок та ін.

Художньо-конструктивна діяльність дитини грунтується на основі постійного збагачення її естетичного досвіду, розвитку сприйняття і спостережливості, знаннях про властивості мате­ріалів, умінні користуватися інструментами, во­лодінні основними способами конструювання і декоративного оформлення іграшок. У процесі створення виробів з різних матеріалів дитина від­чуває задоволення, реалізовуючи власні задуми.

Та чи зможуть втілити свої задуми діти, які мають проблеми фізичного та інтелектуального розвитку? Такі малята мають погану координа­цію рухів - їм важко вирізувати, склеювати де­талі іграшки охайно. Відчувають вони труднощі і в доборі деталей виробу за кольором, формою, ве­личиною, визначенні способу виготовлення іг­рашки. Швидка зміна настроїв, невміння зосере­джуватися не дають дитині змогу повною мірою реалізувати свої можливості. Якщо дитина не мо­же створити іграшку, вона почувається невпевне­ною, збентеженою. їй необхідна допомога вихо­вателя.

Успішність виготовлення виробів та іграшок на заняттях з художньої праці в дітей цієї групи здебільшого залежить від:

•     змісту занять, який має узгоджуватися зі спе­цифікою пізнавальної діяльності, станом емоційно-вольової сфери, обсягом знань, умінь і навичок, що відповідають особливим потребам дитини;

•       інтересу дітей до занять;

•       урахування індивідуальних рис кожної дитини;

•   активізації розумових сил та вольових зу­силь дитини у процесі роботи над виробом;

•      ситуацій успіху;

•      можливості дитини реалізувати власні задуми.

Як свідчить педагогічний досвід, у дітей з особливими потребами виникають значні трудно­щі у процесі зображення предметів довкілля. Ще складніше їм створювати персонажів казок і опо­відань на заняттях художньої праці. У дітей спо­стерігається низький рівень ініціативності та самостійності.

Пропонуємо проводити творчі завдання, що сприятимуть збагаченню уяви новими образами, а також удосконаленню координації рухів:

•     "упізнавання" у клаптику паперу, жолуді, шишці, сірниковій коробці певного образу;

•  викладення зображень предметів довкілля з клаптиків паперу, жолудів, каштанів. Якщо ди­тина відчуватиме труднощі в роботі, слід запропонувати їй малюнок або ілюстрацію із зображенням цього предмета.  Використовуйте спостереження, словесне відтворення образу;

•    розриваючи папір, спробувати надати клап­тикам   певної   форми.   Запропонуйте   дітям   роз­фарбувати клаптики, погратися з ними;

•    зміна форми аркуша паперу: зім'яти його в кульку чи створити овал; спробувати скрутити па­пір  у джгутик. Запропонуйте дітям прикрасити кульки аплікацією з клаптиків кольорового па­перу, допоможіть   зробити з джгутика пасок для ляльки;

• складати сірникові коробки одну до одної так, щоб вийшло іграшкове ліжко чи крісло. Допоможіть дітям склеїти частини виробу.

Подайте дітям ідею, пропозицію, запропонуйте їм для спостереження саморобні іграшки та різноманітні матеріали для дослідження.

Поважайте кожну дитину, її зусилля, роботу.

Надавайте увагу тим дітям, які потребують заохочення.

Дайте дітям можливість вибору та достатню кількість матеріалів для їхньої творчої діяльності.

Разом з дітьми аналізуйте саморобні іграшки.

Показуйте способи створення нескладних іграшок.

Допомагайте добирати деталі виробу за кольо­ром, формою, величиною.

Під час виготовлення площинних виробів, на­приклад іграшок з геометричних фігур, пропо­нуйте дітям великі за розміром деталі (круги, овали, трикутники, прямокутники, квадрати) - так буде легше їх склеювати.

Поступово діти опановують основні засоби творчого рішення і, що дуже важливо, отримують можливість для прояву активності і самостійності у своїй роботі.

Розвиток творчої уяви дітей з особливими по­требами сприяє активізації їхньої пізнавальної ді­яльності, розвиткові емоційних почуттів, збагачує уяву.

Створюючи образи навколишнього світу та персонажів казок, оповідань, задавайте дітям на­відні запитання, заохочуйте їх фантазувати. У процесі таких вправ образи конкретизуються, зба­гачуються додатковими деталями, розширюється тематика майбутніх іграшок, виявляється емоційне ставлення малят до роботи.

Таким чином, працюючи з дітьми з особли­вими потребами на заняттях з художньої праці, вихователь має творчо застосовувати такі засоби: унаочнення, словесний опис, навідні запитання, показ, заохочення, експериментування з різними матеріалами; працюючи індивідуально варто роз­вивати у вихованців творчу уяву, вміння втілюва­ти власні задуми у своїх роботах.

версія для друку