Буча І. Готовність до школи: що це таке?

Син моїх знакомих пішов у перший клас. А вже через тиждень вперто: „Не хочу вчитися!”. Скільки ще дітей з-поміж цьогорічних першокласників сказали школі „ні”? Психологи стверджують: стреси виникають у 40% маленьких учнів! Та чому ж одні діти летять в школу як на крилах, а інші плетуться як на каторгу?

- Позаяк у перші тижні навчан­ня школярі дістають найсильніший стрес, - говорить заступник директо­ра із наукової роботи Інституту гігіє­ни і медичної екології АМН України, завідувачка лабораторії гігієни дітей і підлітків доктор медичних наук Надія Полька. - Не кожен здатний його пережити. Вчені стверджують: чим краще дитина підготовлена до школи, тим легше вона вживається в нову ситуацію і з інтересом вчиться.

У чому полягає підготовка? До першого вересня або хоча б відразу на початку навчального року бажа­но перевірити, чи здорова дитина, у разі потреби - підлікувати. Про­консультуйтеся в педіатра, окуліста, отоларинголога, гастроентероло­га. Полікуйте запалені мигдалини, інакше ці вогнища інфекції стануть причиною частих ангін, і як наслідок - пропусків занять. При погіршенні зору нехай звикає до окулярів: якщо школяр погано бачить те, що написа­но на класній дошці, він відставати­ме в навчанні. Часто болить живіт? Треба перевірити, чи немає глистів. Паразити знижують імунітет, тому дитина швидко втомлюватиметься, її частіше ніж інших переслідувати­муть застуди.

Першокласникам нелегко втя­гуватися в систематичне навчання, але особливо тяжко доводиться тим, хто не пройшов «бойове хре­щення» у дитячому садку. Нерідко виявляється: «домашня» дитина не вміє користуватися туалетом, мити руки і самостійно їсти. Але ж у школі їй доведеться провести майже цілий день! Аби підготувати психологіч­но, бажано заздалегідь привести сина або дочку в школу, показати великий клас, розповісти, які будуть обов'язки, як потрібно поводитися. Неодмінно показати кабінет шкільного лікаря або медсестри, до яких, у разі потреби, можна звернутися по допомогу.

Аби дитина зайвий раз не нерву­вала, намагайтеся передбачити кож­ну дрібничку. Зокрема, придбайте із запасом ручки, олівці - вони най­частіше губляться. Особливу ува­гу - зошитам. Аркуші в них мають бути з якісного, не темного паперу.

Інакше дитині доведеться напружу­вати зір, аби прочитати написане. Шкідливий і білий сліпучий папір із просвітчастими аркушами. Борони Боже, якщо клітинки або лінійки на­несені отруйною фарбою. Тому при покупці зошитів звертайте увагу, чи є на них гігієнічний дозвіл Міністерс­тва охорони здоров'я. Такий дозвіл і сертифікат якості слід вимагати у продавця, перш ніж купити для ди­тини підручник, щоденник, а також форму та й будь-який одяг і взуття.

Як би не піклувалися батьки про здоров'я своїх чад, але гігієністи на­голошують: майже 50% школярів мають відхилення в розвитку опор­но-рухового апарата, а слідом за цим - хронічні захворювання серця, судин, печінки і легенів. Тому вдома потрібно ретельно облаштувати для дитини робоче місце відповідно до зросту. Особливу увагу слід зверну­ти на те, скільки часу син чи дочка проводить за комп'ютером.

- Комп'ютер сьогодні - це за­сіб для гри і навчання, унікальна енциклопедія й електронна пош­та, але, як будь-який електронний пристрій, у разі неправильного по­водження, може /завдати шкоди, - говорить пані Надія. – Потрібно знати: якщо комп'ютер включений, у повітрі збільшується кількість «важких» аероіонів, що виклика­ють утому, головний біль, запамо­рочення і неврози. Електромагнітні поля можуть негативно впливати на нервову систему. Під час роботи комп'ютера виникає шум, який при­тупляє слух; екран, що світиться, шкідливо впливає на зір; мерехтіння кольорів, спалахи дратують психі­ку. Хлопчики і дівчатка втомлюють­ся вже через 20 хвилин роботи за комп'ютером, позіхають, потягу­ються - так нервова система захи­щається від перенапруги. Відразу видимих порушень не відбувається. Але через якийсь час стає помітним, що школяр частіше скаржиться на головний біль, поганий зір, нервує, швидко стомлюється. Втрачений у дитинстві зір і зіпсовані нерви від­новити буває вкрай важко.

Медики рекомендують бать­кам дозволяти дитині сидіти за комп'ютером лише час від часу. Скажімо, у п'ять років можна про­водити трихвилинні екскурсії про­грамами комп'ютера, показувати його можливості. Із шести до вось­ми років дозволяється сидіти за монітором не довше 20 хвилин на день, а якщо зір порушений, то не довше 10 хвилин. Систематично, тобто щодня кілька разів по 20-25 хвилин можна працювати тільки після 11 років (коли сформується зоровий апарат), роблячи щопівгодини перерви на 10-15 хвилин. При короткозорості дитині слід працю­вати за комп'ютером в окулярах.

І остання порада. Не читайте ди­тині лекції, намагайтеся пригадати свої шкільні проблеми. І з висоти свого досвіду поясніть, як діяти в тій чи іншій ситуації. Маляті захоті­лося в туалет, а старшокласники за­чинили двері і палять? Потрібно, не втрачаючи часу, бігти на інший по­верх. Якщо на урок прийшли люди в білих халатах, це ще не означає, що всім робитимуть уколи. Загу­бив ручку, приніс не той зошит - не трагедія. Дуже важливо із перших днів навчання не втратити з дити­ною контакт: обговорюйте минулий день, пояснюйте те, що незрозумі­ло, хваліть за успіхи. Тоді дитина буде товариською, зваженою, вона не буде тривожитися з незначного приводу і комплексувати. І щодня з радістю бігатиме до школи.

Ірина БУЧА

ПОРАДИ БАТЬКАМ

• Заздалегідь прорахуйте, скільки часу може тривати легка зарядка, умивання, душ, сніданок і дорога до школи, аби дитина не запізнювалася.

• Сніданок мас бути легким, інакше переобтяже­ний шлунок забере кров, мозок «відключиться», ува­га притупиться і школяр погано засвоїть урок.

• Дайте дитині в школу бутерброд, приміром, із вареним м'ясом, зеленню, помідором, солод­ким перцем. Його краще з'їсти на великій перерві Потім можна перекусити яблуком, грушею, а не цукерками і печивом.

• Увечері ненав'язливо з'ясуйте, чи всі уро­ки зроблені, запитайте, як минуло тренування і як здоров'я друга - будьте «у курсі», аби вчасно допо­могти у вирішенні проблем.

• Якщо дитина «сова», не відволікайте його від вечірніх занять: йому потрібно все підготувати за­здалегідь, аби трішки довше поспати ранком.

• Разом складайте програму наступного дня, в якій треба передбачити час на виконання домашнього завдання, похід за хлібом у магазин, прибирання свого робочого куточка, прогулянку з товаришами

Джерело: журнал Соціальне партнерство, № 9 (10), 2005

версія для друку