Ушакова І.П. Формування позитивного ставлення до навчальної діяльності як умова правильної організації корекційної роботи з розумово відсталими учнями

Коррекционная работа в процессе обучения и воспитания: Сб. научн, трудов / Ред. колл. Г.И.Данилкина, Н.П.Долгобородова, И.П.Ушакова.

-         Л.: ЛГПИ, І974. - С. 132-143.

-          

... Ті учні, які мають вищий рівень позитивного ставлення до навчальної діяльності, будуть мати більш високі й повні за якіс­тю знання, за винятком невеликої кількості учнів з більш глибо­ким і складним дефектом порівняно з іншими членами класу.

Позитивне ставлення до навчальної діяльності для будь-якого учня створює найбільш сприятливі умови як для корекції його пізнавальної діяльності, так і для особистості в цілому.

... Позитивне ставлення до навчальної діяльності може на­бути позитивного або негативного характеру, певної стійкості, вибірковості та активності, певної усвідомленості та цілеспря­мованості, а також спонукатись різними мотивами. За певних проявів кожного з цих показників ставлення до навчальної дія­льності буде мати різний характер і рівень ...

В процесі формування у розумово відсталих учнів позити­вного ставлення до навчальної діяльності необхідно особливу увагу приділити різним факторам, які впливають на це ставлен­ня. Це можуть бути фактори зовнішні (загальношкільний педа­гогічний режим, колектив класу, особистість вчителя, різні оці­ночні ситуації тощо), так і внутрішні (мотиви учня, його інтере­си і потреби, самооцінка та ін.).

Однією з найважливіших умов формування позитивного ставлення учня до навчання є забезпечення і створення умов найбільш ефективного впливу кожного з цих факторів.

[Позитивний] рівень ставлення може бути сформований лише шляхом тривалої, цілеспрямованої, спеціально організова­ної, систематичної роботи, що повинна починатись з перших днів перебування дитини в школі ...

Завдання допоміжної школи - виховати в учня позитивне ставлення до навчальної діяльності та школи, яке спонукається і викликається його власною свідомістю, прагненням добре навча­тись, одержувати знання, необхідні для майбутнього життя. ...

У процесі формування позитивного ставлення до навчаль­ної діяльності в учнів коригуються пізнавальні інтереси, попов­нюються знання, формуються навички тощо. Все це сприяє, з одного боку, розвитку розуміння необхідності шкільних знань, інтересу до шкільних дисциплін, а з другого боку - підвищен­ню успішності, що, в свою чергу, стимулює учня до ще кращого ставлення до школи.

... В процесі виховання свідомого ставлення до навчальної діяльності провідне місце належить вихованню мотивів.

... Певне ставлення до навчання у розумово відсталих учнів може спонукатись такими групами мотивів: інтерес до шкільної обстановки, особистість вчителя, різні види оцінки, підготовка до майбутньої роботи, інтерес до матеріалу або одержання знань, інтерес до процесу навчальної праці, звичка виконувати пред’явлені школою і вчителем вимоги тощо.

... Завдання школи і вчителя - так побудувати роботу з формування мотивів учіння, щоб до моменту навчання дитини в старших класах у неї були б серед провідних мотиви широко­го соціального значення...

Вихованню позитивного ставлення до навчальної діяльнос­ті сприяє формування у розумово відсталих дітей цілого ряду звичок наполегливо й терпляче працювати, працювати самостійно, систематично і організовано, працювати ретельно і охайно й перевіряти себе в процесі роботи, любити працю. [Ця робота має здійснюватись в колективі через навчальний процес і різні форми позакласної роботи з урахуванням характеру і структури дефекту кожної дитини].

Виховання такого ставлення до навчання являє собою три­валий процес і складається із кількох етапів, кожен з яких має свої цілі й завдання.

I  етап - підготовчий. Учень тільки починає знайомство зі школою, з її вимогами і порядками. Він поступово входить в дитячий колектив. На цьому етапі формуються елементарні уяв­лення про шкільні вимоги, відбувається перше знайомство з вчителями, предметами, з нормами поведінки тощо. В цей пері­од необхідно викликати в учня зацікавленість всім тим, з чим він зустрічається в процесі всієї своєї діяльності в школі.

II етап полягає в створенні позитивного ставлення до на­вчальної діяльності. На цьому етапі відбувається створення умов, необхідних для найбільш ефективного впливу зовнішніх і внут­рішніх факторів на ставлення до навчальної діяльності, встанов­люється їхня взаємодія, деякі зовнішні стимули переходять у внутрішні мотиви.

Головними завданнями цього етапу є формування мотивів навчальної діяльності, інтересу до знань, озброєння учнів спо­собами діяльності, виховання класного колективу...

Цей етап є найбільш тривалим і важким. Від виконання його цілей залежить успіх роботи на третьому етапі ...

ІІІ етап полягає у вихованні в кожного учня в межах досту­пних йому можливостей позитивного ставлення до навчальної діяльності на якнайвищому рівні, що спонукається мотивами широкого соціального значення.

... Всю роботу з формування позитивного ставлення до на­вчальної діяльності слід ґрунтувати на корекції інтелекту розу­мово відсталих дітей. Чим вищим є їхній інтелект, тим більшу здатність вони проявляють до усвідомлення мотивів навчання, а значить, тим більше є можливостей виховати в них ставлення до навчання на якнайвищому, доступному їм рівні...

І все ж особливістю ставлення до навчальної діяльності розумово відсталих школярів залишається те, що воно розвива­ється в основному під впливом зовнішніх стимулів. Вплив же внутрішніх мотивів порівняно з нормою, сильно обмежений, що обумовлено особливостями дефекту і психічного розвитку.

В процесі формування позитивного ставлення до навчаль­ної діяльності у розумово відсталих школярів відбувається ці­лий ряд якісних змін особистості: змінюються деякі риси їхньо­го характеру, схильності, інтереси, активність тощо. Змінюється характер психічних процесів ...

... Дефект не створює особливих перешкод у формуванні позитивного ставлення на рівні ретельності та старанності, про­те ускладнює формування зовнішньо обумовленого ставлення, що спонукається усвідомленими соціально значущими мотива­ми. Чим глибше дефект, чим складнішою є його структура, тим нижче рівень ставлення до навчальної діяльності. Проте успіш­ність учня не завжди знаходиться в прямій залежності від рівня ставлення. Зустрічаються учні, які позитивно ставляться до на­вчання, проте мають досить низьку успішність. Правда, їхнє ставлення до навчальної діяльності не спонукається широкими соціальними мотивами, а в основному стимулюється вчителем, вихователем, батьками.

... Отже, за певних умов і при використанні відповідних шляхів педагогічного впливу, при правильній організації впли­ву зовнішніх і внутрішніх факторів можливо у значної маси учнів допоміжної школи виховати ставлення до навчальної дія­льності на досить високому рівні. В процесі виховання такого ставлення необхідно, щоб згідно з вказаною вище структурою

ставлення формування мотивів включало в себе формування як пізнавальних інтересів, так і прагнення до активної пізнаваль­ної навчальної діяльності.

версія для друку