Спілкування з тваринами – найкраща пігулка

Про те, що у тварин є певні здатності до лікування людських хвороб, відомо давно. У стародавньому Кита)', наприклад, вважалося, що кров білого собаки ви­ліковує божевілля, а чорної — допомагає при пологах. У XIII столітті в деяких лікарнях для душевнохворих існував штат лікувальних кішок, які заспокоювали роздратованих пацієнтів.

Про анімотерапію (лікування тваринами) вперше загово­рив нью-йоркський лікар Левинсон. Цей метод він відкрив зовсім випадково. У нього був улюблений пес Джинглс, якому лікар забороняв залишатися у кабінеті під час прийо­му пацієнтів. Але одного дня собаку не встигли вивести, а на прийом до лікаря прийшли мама з маленьким хлопчиком. Дитина одразу почала гратися з твариною. Цілу годину лі­кар спостерігав за цією грою. А після закінчення сеансу малюк запитав, чи не міг би він прийти погратися з но­вим другом ще. Декілька наступних сеансів показали, що під час такої гри хлопець зовсім ні на кого не звертає уваги. З часом він став відкритим і лікар зумів з ним поговорити, склас­ти враження про хворобу і почати потрібне лікування. Потім Левинсон взяв собі у помічники ще й кішку, а згодом й акваріумних рибок.

Не так давно у США з'явилась нова форма рецептів. У них пацієнтам про­писують завести собі тварину. Лікарі вважають, що терапія чотириногими друзями іноді дієвіша, аніж лікування звичайними пігулками. Для людей, що мають проблеми з серцем або впадають у глибоку депресію, така психологічна допомога просто необ­хідна. Лікувальні здібності тварин

помітили і росіяни, про це йдеться в посібнику «Лікувальна кінологія» по реабілітації дітей-інвалідів за до­помогою собак. У книзі узагальнено досвід по лікуванню двох тисяч ді­тей із синдромом ДЦП та аутизмом. На сторінках видання зазначено, що в процесі занять з тваринами у ма­леньких пацієнтів покращується мо­торика рухів, значно зменшується кількість епілептичних нападів.

А в Мурманську до когорти ліка­рів «долучили» тюленів. Спеціалісти обласного центру соціальної допо­моги сім'ям та дітям, а також трене­ри нових «лікарів» упевнені в тому, що ласка, дотик до тварини та сміх дітей при спілкуванні з тюленями в Мурманському океанаріумі дають ті позитивні емоції, що необхідні для соціальної адаптації дітей з обмеже­ними можливостями.

Ще однією новою методикою лі­кування людських «недугів» є дельфінотерапія. У списку захворювань, при яких можна звертатися за до­помогою до унікального створіння природи, сьогодні 165 назв, серед яких ДЦП, артизм, розумова відста­лість, невроз, розлад пам'яті тощо. Парадокс полягає в тому, що дель­фін одразу розуміє малюка, якого не можуть зрозуміти ні батько, ні мати. Вченим Севастопольського океанаріуму вдалося прийняти у себе вже більше двохсот пацієнтів. Так, ма­ленькій Каті ще у пологовому будин­ку занесли менінгоенцефаліт і вона не могла навіть відкрити очей. Після занять з дельфінами батьки поміти­ли значний прогрес у лікуванні. Але при досягненні усіх феноменальних результатів, досі залишається невідо­мим як це вони роблять — після пів­годинного спілкування з дельфіном у дитини змінюється енцефалограма, а через десять днів різко покращуєть­ся загальне самопочуття. Проте вчені впевнені: весь секрет у сильному біо­полі тварини, яке викликає у хворого у воді легке поколювання та вібрацію шкіри, що і знімає нервову напругу.

Вчені також помітили: плавні рухи різнокольорових акваріумних рибок знімають стрес. Вони можуть лікувати навіть застуду та астму: вода, випаровуючись з акваріума, робить повітря більш вологим, а отже більш корисним для здоров'я, бо сухе повітря шкідливе для орга­нів дихання — воно підвищує ризик підхопити інфекцію.

Птахи допомагають розслаби­тися та значно підвищують настрій своїм володарям. Тепер непосидю­чих канарок та галасливих папуг «виписують» людям, які довгий час змушені лежати у ліжку.

Джерело: журнал Соціальне партнерство, № 1 (2), 2005

версія для друку