Софій Н. Демократична освіта - освіта без упереджень та стереотипів

Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник/Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колек­тиву і науковий редактор),та ін. - К.: Контекст,2000. - 336 С.

У грудні 1998 р. виповнилося 50 років від дня проголошення ООН Загальної декларації прав Людини, яка сформулювала фундаментальні права людини і визначила їх як універсальні й непорушні. На жаль, саме ці фундаментальні права стосов­но дітей із особливими потребами найчастіше й по­рушуються в сьогоднішній Європі, хоч вона тяжіє до суспільства взірцевого у своїй відкритості.

Загальновідомо, ставлення до дітей з особливими потребами, ступінь толерантності є тим дзеркалом чи тим лакмусовим папірцем, завдяки якому перевіряється ступінь зрілості суспільства, а отже, його відкритості, демократичності; це дзеркало, в якому ми можемо побачити самі себе, ті приховані больові точки нашого суспільного організму, що їх не видно без допомоги люстра. Отже, ставлення до дітей, зокрема хворих, дає змогу побачити як ціннісні орієнтації певного суспільства, так і перспективи його розвитку.

Толерантність є центральним принципом фі­лософії відкритого суспільства. Саме з допомо­гою цього інструмента Міжнародний фонд "Відро­дження" намагається впливати на суспільні проце­си в Україні для реалізації своєї головної місії - сприяти побудові відкритого, демократичного суспільства. Неможливо уявити процес створення відкритих демократичних суспільств без освітніх систем, які були б віддзеркаленням і слугували прикладом цього процесу. Однією з основ такого демократичного бачення є рівні права на отриман­ня високоякісної освіти, освіти без упереджень та стереотипів.

Основна  мета   діяльності   Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" - втілення демокра­тичних цінностей у систему освіти України та підтримка освітніх програм, в основі яких ле­жить особистісно зорієнтований підхід, актив­не залучення родин та громадськості.

Ця мета досягається такими заходами:

•   розробкою і реалізацією програм, спрямованих на розвиток відкритого демократичного суспільства;

•     сприянням комплексним реформам на різних рівнях системи освіти (дошкілля, початкова шко­ла, вищі заклади освіти);

•     поширенням освітніх ініціатив, в основу яких покладено особистісно зорієнтований підхід;

•    проведенням наукових досліджень, пов’язаних із перспективними освітніми технологіями;

•    захистом інтересів педагогів та батьків, залучених до діяльності Фонду;

•     сприянням розвитку громадських організацій та інших інституцій просвітницького напрямку, що забезпечують   можливість   отримання   якісної освіти для всіх дітей.

Один із основних напрямків діяльності Фонду - реалізація освітньої програми "Крок за кроком" в освітніх закладах України - дитячих садках, школах різних типів, вищих навчальних закладах. Програма "Крок за кроком" розпочала свою діяльність у 1994 р. в 13 країнах Східної та Центральної Європи, а також країнах колишнього Радянського Союзу з метою запровадити демократичні пе­дагогічні цінності в систему дошкільної та почат­кової освіти. Нині ця програма впроваджується у 26 країнах за ініціативи і підтримки Інституту від­критого суспільства (Нью-Йорк, США) та Міжна­родного центру розвитку дитини (Вашингтон, США). В Україні програма "Крок за кроком" розпочала діяти в 1994 р. за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Міністерства освіти і науки України. Протягом цього часу на базі пілотних закладів освіти створено мережу тренінгових центрів, які поширюють програму "Крок за кроком" у різних регіонах України. Завдяки сприянню Міжнародного центру розвитку дитини за програмою "Крок за кроком" пройшли на­вчання різні категорії освітян: вихователі, учителі початкової школи, завідувачі дошкільних зак­ладів освіти, директори шкіл, представники регіо­нальних відділів освіти, викладачі вищих закладів освіти різних рівнів акредитації. У співпраці з Міністерством освіти і науки України,Національ­ним педагогічним університетом ім. М. Драго-манова, Київським міжрегіональним інститутом удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка, Інститу­том педагогіки АПН України розробляються на­вчальні програми з метою подальшого затвер­дження та надання їм статусу варіативних дер­жавних програм.

Можна з упевненістю сказати, що за відносно короткий період учасникам програми вдалося створити осередки демократії в освітніх закладах, створити інклюзивні моделі освіти для всіх ді­тей завдяки основоположним принципам програ­ми - індивідуалізованому підходові до навчання і виховання дітей, активному залученню сімей та громадськості до освітнього процесу. Показ­никами високої якості такої моделі освіти є резу­льтати оцінювання ефективності дошкільної про­грами "Крок за кроком", яке проводилося 1998р. в рамках проекту Американської агенції міжна­родного розвитку USAID) спільно з Міністерст­вом освіти і науки України, місцевими відділами освіти та експертами провідних вищих закладів освіти. Загальний результат проведеного оціню­вання засвідчив, що програма "Крок за кроком" є важливим елементом розвитку демократичних тенденцій у країнах, які стали на шлях побудови демократичних суспільств. Зміст самої програми -освіта в умовах демократії - виявився необ­хідним для соціальних сил та державної політики в галузі сучасної освіти.

Успішна реалізація програми у звичайних ос­вітніх закладах створила передумови для здійс­нення наступного кроку - розвитку нового її на­прямку "Інтеграція дітей з особливими потребами в активне життя суспільства".

Цей напрямок базується на таких керівних принципах:

•   дорослі й діти з обмеженими можливостями повинні мати такий самий доступ до суспільства, як і здорові люди;

•    усі ми маємо однакові громадянські права, сво­боди, привілеї;

• сім'ї мають бути визнані важливими осеред­ками й отримувати необхідну підтримку;

•     люди мають право і відповідальність робити вибір у своєму житті;

•  діти з особливими потребами найбільше користі отримують від реабілітації в природному ото­ченні, де вони можуть навчатися основ самостій­ного життя і навичок, які дадуть їм можливість жити й працювати в суспільстві.

Для реалізації цих принципів в основу на­прямку "Інтеграція дітей з особливими потребами в активне життя суспільства" програми "Крок за кроком" було покладено такі засади:

1.  Ставлення до дитини, яка має особливі потре­би як до особистості, а не як до патологічного "дефектного" об'єкта. Це передбачає визнання в кожній дитині особистості, прийняття її індивідуаль­них особливостей, повагу до її честі та гідності. Саме на такому підході ґрунтується організація взаємодії педагога з дитиною та її родиною. Навчальні плани, індивідуальні програми розвитку розробляються з урахуванням особливостей дитини: інтересів, стилю пізнання, рівня розвитку, властивостей темпераменту та характеру, культури родини.

2.   Партнерство  (оцінювання потреб, складання плану взаємодії з дитиною передбачає створення команди фахівців-однодумців: педагогів, батьків, спеціальних педагогів, психологів, фізичних реабілітологів, соціальних працівників).

3.  Співпраця з батьками, залучення їх до освітнього процесу   -   психологічна підтримка сімей (консультації, тренінги, групи підтримки тощо) та їхнє активне залучення до процесу планування освітньої діяльності, вибору шляхів її оптимізації, мож­ливості   бути   поряд   зі   своїми   дітьми, іншими родинами.

4.   Зв'язки з громадою    (говорячи про команду однодумців, ми переконані, що сприяння створенню турботливої спільноти, яка піклується, представляє і захищає права та інтереси дітей та їхніх родин, заохочує до активної громадянської пози­ції, ініціативності кожного члена спільноти).

5.   Індивідуалізація освітнього процесу, яка пе­редбачає вільний вибір дітьми різноманітних ви­дів діяльності у центрах, різні ролі педагога, різно­планові за складністю, послідовністю виконання, добором матеріалів завдань.

6.   Використання інтерактивних освітніх техно­логій,  в основі яких   -   розвитковий підхід та суб'єкт-суб'єктна стратегія.

       Реалізацію своєї мети ВФ "Крок за кроком" здійснює, зокрема, через проведення навчально-практичних тренінгів для різних категорій осві­тян. Тренінги - один із основних видів діяль­ності напрямку "Інтеграція дітей з особливими потребами в активне життя суспільства". Так, із початку реалізації цього напрямку, в 1996 р. були проведені всеукраїнські семінари для вихователів дошкільних закладів освіти, що працюють за про­грамою "Крок за кроком", та педагогів спеціалізо­ваних освітніх закладів (березень 1997 р.), для ви­кладачів вищих закладів освіти (травень 1999 р.) за участю викладачів Нью-Йоркського університету та педагогів-практиків, які навчають дітей з особ­ливими потребами у звичайних закладах освіти США. У цих семінарах узяли участь представ­ники державних інституцій: Міністерства освіти і науки, місцевих відділів освіти, а також науковці провідних вищих закладів освіти України.

Про результати цієї діяльності можуть свід­чити такі цифри:

1236 дітей з особливими потребами зараховані до звичайних дошкільних груп та початкових класів освітніх закладів, які працюють за програмою "Крок за кроком" у 17 регіонах України;

120 педагогів пройшли тренінги за темою "Включення дітей з особливими потребами ".

Звичайно, найголовніше для цього напрямку — навчити педагогів застосовувати методики особистісно зорієнтованого навчання та розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, бо саме це є обов'язковою умовою введення дітей з осо­бливими потребами у звичайні освітні заклади. Але насамперед необхідне було глибоке усвідом­лення того, що в дітей з особливими потребами та їхніх родин мають бути такі самі права та мож­ливості, як і в усіх інших; що суспільству слід до­класти значних зусиль, аби вони могли почуватися частиною більшої спільноти, знаходити друзів та однодумців, вчитися любити і поважати себе, усвідомлювати, що кожен з нас розвивається по-різному, але має свій неповторний талант, який подарує світові. Завдяки участі у програмі "Крок за кроком" багато вчителів переконалися, що залучення дітей з особливими потребами до кла­сів, де навчаються їхні ровесники з типовим рів­нем розвитку, є необхідним елементом демократії. Педагоги, які зрозуміли важливість природної інтеграції дітей з особливими потребами і роблять перші кроки в цьому напрямку, варті великої поваги і вдячності.

Але очевидне й те, що зусиль самих лише пе­дагогів та батьків недостатньо, аби досягти значніших системних змін на шляху інтеграції. Безпе­речно, потрібні об'єднані зусилля багатьох людей та організацій, які можуть зробити свій внесок у вирішення цієї проблеми, - представників державних та громадських освітніх інституцій, вла­ди, соціальних служб, медичних організацій. Важ­ливо, щоб усі, хто працює в цьому напрямку, мали спільне бачення того, що є найвагомішим для розвитку дітей з особливими потребами та їхніх сімей. Саме з цією метою — об'єднати зусилля та виробити спільне бачення шляхів розв'язання проблем — ВФ "Крок за кроком" провів у грудні 1999 р. перший круглий стіл "Інтеграція дітей з особливими потребами в активне життя суспільства". У роботі круглого столу взяли участь представники міністерств освіти та охоро­ни здоров'я, державних органів влади, Головного управління освіти м. Києва, провідних наукових інститутів та вищих закладів освіти, громадських організацій. Головною метою круглого столу було привернути увагу державних органів влади, науковців, фахівців-практиків, широкого кола громадськості до проблеми інтеграції; сприяти зміні поглядів суспільства стосовно дітей з особливими потребами, подоланню негативних стереотипів щодо інтеграції; сприяти появі переконання, що діти з особливими потребами повинні мати право вибору навчального закладу, право, за умови необ­хідної підтримки, розвиватися разом зі своїми повносправними ровесниками у звичайних групах і класах, де вони можуть осягати основи незалежного життя, засвоювати навички, які дадуть їм можливість жити й працювати в суспільстві, стати його повноправними активними громадянами. Результати круглого столу підтвердили й той факт, що в нашому суспільстві ще немає єдиного спільного бачення щодо найоптимальніших шля­хів розвитку та забезпечення якісною освітою ді­тей з особливими потребами. Однак існує високий професійний рівень та відданість людей, які працюють у цій сфері. Усе це дає підстави споді­ватися на реальні зміни в нашому суспільстві що­до освіти дітей з особливими потребами, на краще майбутнє для них та їхніх сімей.

Україна — молода самостійна держава, а демо­кратія не приходить в один день. Демократії тре­ба навчатися - щоденно, постійно. Можливо, саме тому досвід інтеграції дітей з особливими потреба­ми в нашій країні ще зовсім незначний, порівняно зі світовим досвідом, який розпочався ще в 70-і роки в багатьох розвинених демократичних дер­жавах. Про це свідчить ряд міжнародних доку­ментів: Всесвітня декларація про освіту для всіх, Програма дій щодо задоволення базових освітніх потреб, Конвенція про права дитини, Саламанська Декларація та Програма дій щодо освіти дітей з особливими потребами, Стандартні правила рівних можливостей для неповносправних людей. Таким чином, нині Україна має міжнародно підтриманий мандат на те, щоб створити інклюзивні освітні програми для дітей з особливими потребами. Віримо також, що досвід української програми "Крок за кроком", яка є моделлю інклюзивної освітньої про­грами, допоможе перекласти вищезазначені між­народні ініціативи та бажання багатьох сімей з мови теорій та рекомендацій на мову дій відповідно до національних потреб і культури кожної сім'ї.

Мета школи - привчити до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце.

версія для друку