Синьов В.М. Корекція інтелектуальних вад в учнів допоміжної школи

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора педагогічних наук. - М., 1988. - 359 с.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОРЕКЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ВАД В УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

1.1. Сутність і завдання розумового виховання особистості

... Цілісний системний підхід до здійснення розумового ви­ховання учнів передбачає розв'язання наступних взаємопов'яза­них завдань:

1)  озброєння школярів знаннями (як змістової основи розумової діяльності) із наданням їм тих якостей, які дозволять їх успішно застосовувати;...

2)  розвиток розуму як діяльності, що передбачає форму­вання в учнів способів її виконання, виховання цілеспрямовано­сті й планомірності розумової діяльності;

3)  формування у школярів тих особистісних якостей, які оптимізують їхню розумову діяльність, проявляючись у став­ленні до неї, - пізнавальних інтересів, критичності і самокритич­ності, самостійності...

1.2. Роль корекції розумового розвитку в роботі з виховання особистості учнів допоміжної школи

... Вади абстрагуючої, узагальнюючої та конкретизуючої функції мислення значно ускладнюють правильне самостійне узагальнення розумово відсталою дитиною тих поведінкових дій, які повинні трансформуватись у загальні ідеї - переконання, перенесення сформованих узагальнень у нову ситуацію. Неаде­кватність соціальної поведінки розумово відсталого може бути пов'язана також з порушенням антиципації наслідків власних дій та вчинків. У зв'язку із значним зниженням критичності та самокритичності, авторитарністю мислення розумово відсталі можуть потрапити під негативний вплив, не розуміючи необхід­ності чинити йому опір. Порушення самокритичності в учнів допоміжної школи є одним із тих суттєвих факторів, що ускла­днюють їх самовиховання.

... На основі активізації та корекції розумової діяльності учнів допоміжної школи можна підвищити якість засвоєння ними соціальних норм г оцінок, що позитивно відобразиться на суспі­льно значущій поведінці... Це підтверджує думку Г.М.Дульнєва про те, що корекційним завданням допоміжної школи стосовно формування моральних якостей учня є підвищення регулюючої ролі інтелекту в його поведінці у різних ситуаціях.

... Саме робота з корекції інтелектуальних вад школярів дозволяє забезпечити формування необхідних трудових умінь, виховати особистісні якості, значущі для соціально-трудової ада­птації випускників допоміжної школи.

... Спеціальна корекційна робота, спрямована на покращен­ня розуміння розумово відсталими школярами сигналів естетич­ної інформації, є необхідною умовою ефективності їхнього есте­тичного виховання.

... Отже, у різних напрямках виховання розумово відсталих школярів успіх значною мірою зумовлений проведенням цілеспря­мованої роботи з корекції їхнього інтелектуального розвитку...

Розділ 3. СВОЄРІДНІСТЬ ЯКОСТІ ЗНАНЬ В УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ КОРЕКЦІЇ ЗМІСТОВОГО КОМПОНЕНТУ ЇХНЬОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

... Порушення об'єктивності та свідомості знань пов'язані з невмінням розумово відсталих учнів виділяти суттєві озна­ки об'єкта пізнання, диференціювати і абстрагувати їх від не­суттєвого, охоплювати поняття достатньо повно і узагальню­вати їх. Ігнорування учнями допоміжної школи всієї необхід­ної сукупності суттєвих ознак того, що вивчається, "забрудненість" сформованих знань другорядними, несуттєвими, ча­сто випадковими ознаками, зумовлює неадекватне звуження або розширення обсягу засвоєних уявлень і понять, правил, закономірностей. Все це негативно відображається на засто­суванні знань у діяльності.

Чітко прослідковується протягом усіх років навчання роз­рив між узагальненими і конкретними елементами знань розу­мово відсталих школярів, що особливо проявляється в оволо­дінні ними поняттями та закономірностями.

Якщо в навчальному процесі корекції цього недоліку не надається належна увага, то учні допоміжної школи виразно проявляють тенденцію до формального запам'ятовування визначень, одержаних у готовому вигляді, а за потреби користування відповідною узагальненою інформацією виявляють свою неспроможність у її конкретизації.

При наявності серйозних недоліків у засвоєнні розумово відсталими школярами знань про причинно-наслідкові зв'язки між і мім нами (заміна причин наслідками і навпаки, неврахування численного характеру зв'язку, випадкові відповіді із залученням задубіло закріплених у минулому досвіді відомостей, невміння диференціювати причинні і часові відношення, тенденція до відповідей-описів тощо) виявлено певну позитивну вікову динаміку в засвоєнні каузальних залежностей учнями. Проте така динаміка проявляється слабко, і це значною мірою пов'язано з фактора­ми педагогічного характеру, зокрема, неефективним керівництвом пізнавальною діяльністю учнів по розумінню причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, до того ж недостатньо представлених у його змісті. Разом з тим, з'ясовано, що вже у першокласників допоміжної школи наявний деякий запас знань про елементарні причинно-наслідкові зв'язки між життєвими яви­щами, на який можна опиратись у навчально-виховному процесі для розвитку логічного мислення дітей-олігофренів.

... В учнів виявлені серйозні порушення систематизованості знань, одержаних на окремих уроках, тематичних циклах, а та­кож протягом навчального року. Недостатність цієї якості знань пов'язана із нерозвиненістю у дітей-олігофренів вмінь звести окремі елементи інформації в інтегровану цілісність, зібрати окремі час­тини структури у "працюючу модель" із встановленням значущості різних зв'язків, що лежать в основі розуміння цілого...

Серйозні труднощі виникають в учнів-олігофренів у систе­матизації та узагальненні знань, одержаних із різних джерел і нформації.

В учнів допоміжної школи порушена динамічність знань... У багатьох випадках розумово відсталі школярі не усвідомлю­ють необхідності застосування своїх знань і пов'язують випадки їх використання тільки із звичними навчальними ситуаціями.

Вивчення міцності засвоєння знань розумово відсталими школярами підтвердило виразні порушення цієї якості, зумовле­ні як своєрідністю мнемічної діяльності дітей-олігофренів, так і певними недоліками педагогічного процесу (зокрема, недостат­ньою опорою на логічну пам'ять учнів), що в свою чергу негати­вно відображається на результативності використання ними знань.

...У спеціальних умовах навчання, що спрямовані головним чином на активізацію, формування логічного мислення учнів з використанням спеціальних прийомів корекції типових недоліків засвоєння навчальної інформації розумово відсталими школяра­ми, можливе помітне удосконалення різних якостей їхніх знань.

... Ми пропонуємо різні типи навчально-пізнавальних за­вдань, виконання яких активізує мислення школярів, яке функ­ціонує в єдності з іншими пізнавальними процесами, включає учнів у таку діяльність, яка вимагає: 1) аналізу сприйнятої ін­формації з метою виділення в ній головного, встановлення її логічного складу; 2) порівняння об'єктів за подібністю та відмінністю; 3) виділення в об'єктах вивчення суттєвих ознак, аб­страгування їх від варіативних і диференціації суттєвого та не­суттєвого; 4) узагальнення суттєвих ознак та формулювання визначень понять та закономірностей шляхом побудови індук­тивних умовисновків; 5) конкретизації узагальнень для пізнан­ня проявів спільного в одиничному шляхом побудови дедукти­вних умовисновків; 6) співвіднесення наочно-образних, наочно-символьних, понятійно-вербальних форм відображення того, що пізнається; 7) виявлення причинно-наслідкових зв'язків у ви­вченій інформації з усвідомленням двобічних відношень між їх компонентами; 8) доказів та спростування; 9) вибіркового абст­рагування, відтворення та використання фрагментів вивченої інформації в залежності від кута її розглядання; 10) складання плану навчального тексту та його відтворення; 11) монологічно­го відтворення сукупності знань у логічній системі; 12) критич­ної оцінки сприйнятої інформації; 13) відтворення образів уяви; 14) перенесення знань, їх практичного застосування в умови, які відрізняються від тих, у яких вони первинно вивчались.

... Широке використання таких завдань на різноманітному навчальному матеріалі у спеціальному формуванні в учнів вмінь їх виконувати значною мірою коригує змістовий компонент ін­телектуального розвитку розумово відсталих школярів.

Розділ 4. ПОРУШЕННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ КОРЕКЦІЇ ЇХНЬОЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

...В основу формування розумових дій у дітей-олігофренів може бути покладена поетапність цього процесу, розроблена П.Я.Гальперіним, проте з урахуванням виявленої специфіки ово­лодіння діями розумово відсталими школярами. Зокрема, їм властива значна затримка на етапі виконання дій із зовнішніми опорами, а також неузгодженість двох планів діяльності: зовнішнього та внутрішнього.

У дослідженні особлива увага надавалась питанню про роз­виток у розумово відсталих школярів усвідомленості власних дій, які лежать в основі їхньої саморегуляції... Практичні дії дітей та рівень їх усвідомленості значно покращувались за умови забезпе­чення свідомості засвоєння дітьми загальних і конкретних вимог до завдань, подоланні розбіжності між знанням таких вимог та їх дотриманням у процесі роботи, активізації мовлення та мислення дітей щодо вербалізації та усвідомлення виконуваних дій...

За відповідних корекційних умов можна покращити усві­домлення дітьми-олігофренами власної розумової діяльності... винятково важливим у формуванні розумових дій в учнів допо­міжної школи є використання матеріалізованих опор їх вико­нання з поступовим скороченням, озброєння школярів зразка­ми правильних дій, вербалізація та усвідомлення на основі при­чинних обґрунтувань дій, що виконуються.

У дослідженні виявлено порушення у дітей-олігофренів цілеспрямованості та планомірності інтелектуальної діяльнос­ті... Властива розумово відсталим школярам тенденція до "спо­взання" на спрощений, але неадекватний умові шлях розв'я­зання інтелектуального завдання, пов'язана не тільки з пору­шенням його розуміння, а й з недостатнім суб'єктивно-особистісним його прийняттям.

Корекційне навчання, яке забезпечує розуміння розумово відсталими школярами предметної мети - результату подаль­шої діяльності, формує вміння працювати за інструкцією,... зна­чною мірою підвищує цілеспрямованість діяльності розумово відсталих школярів, допомагає подолати її хаотичність, поліп­шує самоконтроль.

Принципово важливо вчити школярів самостійному плану­ванню розумової діяльності...

Педагогічні умови формування запланованої основи діяльно­сті у розумово відсталих учнів молодших класів:

1)  Первинне відпрацювання досвіду планування на ігрово­му матеріалі... (умова гри - план)...

2) послідовна видозміна педагогічної допомоги учням з метою якнайбільшої активізації планомірності мислення шко­лярів...

3)  постійне підкреслення у навчально-виховному процесі важливості виконання будь-якого завдання суворо за планом із попереднім обдумуванням ходу роботи.

Розділ 5. ПОРУШЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ ПАРАМЕТРІВ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

... У дисертації прослідковуються умови формування у ро­зумово відсталих школярів емоційно-позитивного ставлення до навчання взагалі та навчального пізнання, зокрема.

... Спеціальним корекційним завданням навчально-вихов­ного процесу, спрямованого на подолання індиферентності дітей-олігофренів, є стимулювання та навчання розумово відста­лих дітей через постановку пізнавальних питань.

... Однією з провідних умов корекції мотиваційного компо­ненту інтелектуального розвитку олігофренів слід вважати без­перервне нарощування їхніх успіхів у навчальному пізнанні. При цьому важливо забезпечити індивідуальний і диференційований підхід до учнів у змісті навчальних завдань, дозуванні педагогічної допомоги, організації та стимулюванні діяльності з урахуван­ням своєрідності та глибини дефекту, стану розумової праце­здатності, розвитку вольових якостей тощо. Це дає можливість розв'язати протиріччя між прагненням учнів до реалізації по­треб евристичної діяльності, активності, успіху тощо і задово­ленням біологічної потреби економії сил, яка може набути самодомінуючого значення, трансформуючись у лінощі...

... Було з'ясовано також можливості та педагогічні умови формування у розумово відсталих школярів усвідомлено-критичного ставлення до результатів практичної діяльності, в тому числі і своєї власної. У роботі з другокласниками спеціально створювались такі умови: 1) постійно демонструвались вчите­лем зразки правильного оцінювання виробів і логічного обґрун­тування оцінок; 2) пред'являлись конкретні вимоги до виконан­ня завдань з повідомленням дітям відповідних оціночних крите­ріїв; 3) учнів систематично залучали до активної оціночної дія­льності з причинним обґрунтуванням оціночних суджень; 4) вводився спеціальний прийом так званої "перехресної" оцінки роботи іншого і своєї власної за єдиними оціночними критерія­ми, що, за нашими припущеннями, мало зняти виразний емо­ційний фон, властивий розумово відсталим в оцінках власної роботи, який заважає адекватній критичній самооцінці.

Дослідження показало, що низька самокритичність дітей-олігофренів має стійкий характер, проте за умови цілеспрямова­ного педагогічного впливу піддається корекції...

Важливим особистісним параметром інтелектуального роз­витку є пізнавальна самостійність, порушення якої типові для розумово відсталих, але за спеціальних педагогічних умов можуть бути значною мірою скориговані... У багатьох розумово відсталих дітей виявляється потреба проявити самостійність, депривація якої в педагогічному процесі гальмує розвиток не гільки цієї, а й інших особистісних якостей.

... Було виділено такі корекційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності олігофренів: 1) використання різноманітних типів завдань для самостійного виконання на рі­зних етапах уроку; 2) послідовне ускладнення завдань за змістом та способами виконання як всередині кожної із тем, що навчаються, так і протягом усього процесу навчання; 3) формування в учнів способів самостійної навчальної роботи, в тому числі узагальнених прийомів її виконання; 4) поєднання прямо­го та опосередкованого шляхів керування самостійною пізнавальною діяльністю школярів; 5) послідовне скорочення педагогіч­ної допомоги учням на основі згортання інструкцій; 6) диферен­ційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням ак­туальних та потенційних рівнів пізнавальної самостійності, навченості, стану працездатності, якісної своєрідності дефекту; 7) створення та укріплення позитивної мотивації самостійної навчальної діяльності...

Розділ 6. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ КОРЕКЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ

6.2. Педагогічні закономірності корекції інтелектуаль­ного розвитку учнів допоміжної школи

1. Для посилення коригуючого впливу педагогічного проце­су на розумовий розвиток дітей-олігофренів принцип корекційної спрямованості повинен цілісно впливати на змістові, діяльнісні, особистісні компоненти інтелекту у їх системній єдності.

Корекційні цілі повинні формулюватись не ізольовано, а в комплексі. Об'єктом має бути інтелект як цілісна структура ро­зумових здібностей індивіда.

Корекційні цілі повинні бути пов'язані:

а)    з корекцією якості знань;

б) з формуванням у школярів оперативного і процесуаль­ного компонентів розумової діяльності;

в)  з корекцією особистісного компонента інтелектуальної діяльності (мотивація, критичність і самокритичність).

Має бути узгодженість і шкільних програм.

2. Корекційний ефект роботи допоміжної школи пов'яза­ний із забезпеченням діалектичної єдності, з одного боку, адап­тації засобів педагогічного процесу до знижених пізнавальних сил дітей-олігофренів і, з іншого боку, спрямованості цих за­собів на максимально можливий розвиток здібностей учнів до оволодіння елементами соціальної культури у неадаптованому вигляді.

Зміст навчального процесу частково має бути адаптованим, а частково - як у житті. ...

У змісті слід посилити: елементи теоретичних узагальнень, загальні поняття, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

3.  Педагогічний процес у допоміжній школі повинен бути спрямований переважно на формування у дітей вищих пси­хічних функцій із забезпеченням їхньої усвідомленості та до­вільності.

Спеціальними завданнями корекційно-зорієнтованого навча­льного процесу є формування в учнів здатності усвідомлення власної інтелектуальної діяльності.

Власні психічні процеси, що здійснюються розумово від­сталими дітьми, мають стати в корекційній навчально-виховній роботі предметами, які спеціально і постійно виділяються для сприймання та узагальнення... Розумово відсталим дітям необ­хідно давати у розпорядження моделі правильного здійснення цих дій, створити адекватну основу їх виконання.

... Усвідомлення мотивів своєї діяльності та поведінки є абсолютно необхідною умовою самоконтролю і самокорекції і, в цілому, самовиховання особистості, в т. ч. і розумового.

4.  Навчально-виховна робота допоміжної школи у корекційному впливі на розумовий розвиток учнів ґрунтується на організації їхньої предметно-практичної діяльності із забезпе­ченням її інтелектуалізації та вербалізації, з урахуванням особ­ливостей та корекцією процесів інтеріоризації та екстеріориза­ції засвоюваних дітьми-олігофренами знань та вмінь.

5.  Корекційний ефект роботи з розумово відсталими шко­лярами зумовлений забезпеченням активізації та формування їх продуктивного мислення, яке підвищує свідомість засвоєння знань та вмінь, мотивацію пізнавальної діяльності.

6.  Необхідне спеціальне педагогічне керівництво пізнава­льною діяльністю розумово відсталих дітей з урахуванням від­повідних корекційних прийомів і орієнтації на послідовний роз­виток інтелектуальної самостійності учнів.

... Особливого значення набуває особистість вчителя.

[Виділено якості педагога], які пов'язані з корекцією інтелектуальних порушень олігофренів: глибоке знання загальних, вікових, типологічних і індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей і вміння на цій пі нові проектувати і реалізувати корекційні цілі навчально-виховного процесу; володіння методами та прийомами корекційного навчання і виховання олігофренів; особистісна висока культура мислення, мовлення, володіння пізнавальними вміннями і навичками та постійне пред'явлення їх дітям у якості зразків здійснення інтелектуальної діяльності; відпрацьованість оптимального темпо-ритмомовленнєвого спілкуван­ня з розумово відсталими дітьми; прояв зацікавленості у пізнанні реальної дійсності... і спонукання особистим прикла­дом до прояву відповідного інтересу до пізнання, аналізу і самоаналізу школярів; педагогічна чутливість, яка полягає у здатності помічати зміни у пізнавальній діяльності, психічно­му стані учня; терпіння і наполегливість, послідовність у до­сягненні корекційних цілей; довіра до пізнавальних сил розу­мово відсталих школярів; інформованість; педагогічний такт; вміння охоплювати особистісним спілкуванням всіх дітей класу (групи) оскільки учні допоміжної школи відчувають потребу у спілкуванні з педагогом і при дефіциті його можуть вияви­ти різні порушення поведінки як своєрідні способи звернути на себе увагу. Слід враховувати також, що розумово відсталі школярі здатні проявляти критичне ставлення до особистості педагога, причому найбільш значущими для позитивної або негативної оцінки його є в очах дітей такі якості, як ділові, комунікативні та авторитарні...

7. Під час виконання учнями інтелектуальних завдань, які відповідають за рівнем труднощів їхній зоні найближчого роз­витку, корекційний ефект пов'язаний із забезпеченням учню успіху у роботі і наполегливому закріпленні психічних ново­утворень для переведення їх на рівень актуального розвитку пізнавальних здібностей учня.

Педагогічні умови, що дозволяють посилити ефективність педагогічного процесу:

- забезпечення цілісності навчально-виховного процесу в його корекційному впливі на інтелектуальний розвиток учнів із використанням різних форм організації їхньої пізнавальної дія­льності;

-    диференційований та індивідуальний підхід;

- оптимістична позиція олігофренопедагога в оцінці мож­ливостей інтелектуального розвитку розумово відсталих учнів до рівня, необхідного для їхньої соціально-трудової адаптації в умовах самостійного життя. ...

версія для друку