Гнезділов М.Ф. Корекційна робота в допоміжній школі

У кн.: Учебно-воспитательная работа в спец. школах (для глухонемых и умственно отсталых детей) / Под ред. Л.В.Занкова.

Вып. 3. - М.: Гос. уч-педгиз, 1946. - С. 3-36.

І. Принципи корекційної роботи

Корекційна робота є найважливішим спеціальним завдан­ням допоміжних шкіл як особливих навчально-виховних закла­дів, призначених для розумово відсталих дітей.

Стосовно цього основного положення не було розходжень на протязі всієї історії допоміжної школи. Так, видатний францу­зький діяч в галузі дефектології Едуард Сеген ще в першій поло­вині XIX ст. писав: "Виховання полягає в тому, щоб дати дитині ненормальній і нерозумному ідіоту нормальні звички, здатність до фізичної та розумової праці. Розумові здібності повинні бути предметом особливих, точних вправ". Інший відомий дефектолог Жан Дємор (Бельгія), який працював в 2-й половині XIX ст., висловився з цього питання ще більш чітко: "Недостатній розви­ток розумово відсталих дітей вимагає використання спеціальних заходів в залежності від функціональних розладів".

Менша стійкість відмічається у відборі принципів побудо­ви системи спеціальних корекційних вправ і, особливо, практич­ного її здійснення. І це цілком зрозуміло: на кожному етапі істо­рії допоміжної школи те чи інше розуміння сутності розумової відсталості та особливостей розвитку розумово відсталих дітей визначало розв'язання найважливіших практичних питань роботи з ними; а це розуміння послідовно набувало цілого ряду суттєвих змін в залежності від розвитку науки.

Одним із перших дефектологів, хто найбільш повно і за­кономірно визначив систему корекційних вправ з розумово від­сталими дітьми, є В.Ваней. Ним була розроблена програма спе­ціальних вправ з психічної ортопедії, розрахованих на трену­вання недостатніх психічних функцій учнів допоміжної школи.

Різні комбінації вправ із рекомендованих В.Ванеєм та ін­шими видатними дефектологами минулого стали згодом осно­вою програм корекційної роботи у більшості зарубіжних і доре­волюційних російських шкіл для розумово відсталих дітей.

Особливістю всіх цих систем корекційної роботи є те, що запропоновані ними вправи були застосовані на формальному підході до виправлення різних дефектів психічної сфери розумово відсталих дітей. Ці вправи, як правило, проводились у від­риві від навчальної і виховної роботи школи і зводились до ізольованого тренування психічних функцій через спеціальний добір завдань, багато з яких відрізнялись штучністю.

Характерним для минулих систем корекційної роботи є й те, що спеціальні вправи з виправленням різних дефектів реко­мендувалось зосереджувати лише винятково у початковому пе­ріоді шкільного навчання. В.Мендель в своїй книзі "Школи для розумово відсталих дітей" говорить: "Що стосується методів викладання в старших класах допоміжної школи, то тут навряд чи можна побачити якісь особливості в порівнянні з нормаль­ною школою, у молодших же класах викладання повинно набу­вати особливого характеру". У програмі російських дореволю­ційних допоміжних шкіл розділи: "Сенсорна культура" і "Психіч­на ортопедія" зазвичай зустрічались тільки в 1 і 2 класах.

З часом система ізольованих формальних корекційних вправ перестала задовольняти як теоретиків, що працювали в галузі де­фективного дитинства, так і практиків-вчителів допоміжних шкіл.

Подальший розвиток поглядів на дитячу дефективність, зокрема суттєві зрушення в розумінні розумової відсталості, вимагали перегляду традиційної системи корекційних вправ, перш за все згідно з принципами життєвості, включення у природну діяльність дітей.

У пояснювальній записці до програми допоміжних шкіл, виданої Наркомпросом РСФСР у 1928 р., декларується ця точ­ка зору; там говориться: "Сенсомоторне виховання, а також роз­виток спостережливості, уваги і інших функцій слід проводити не у формі штучних вправ на дидактичному матеріалі, а у ви­гляді різноманітних ігор, ретельно проаналізованих і систематич­но підібраних".

Відомий бельгійський дефектолог Декролі, здійснюючи принцип життєвості корекційної роботи на практиці в школі, створив численні варіанти навчального лото, різноманітні серії освітньо-виховних ігор.

... І тільки радянською олігофренопедагогікою ... питання про корекційну роботу в допоміжній школі було поставлене і розв'язане принципово інакше ...

Важливим, по-перше, є те, що сучасна ... психологія орієн­тує нас у роботі з дітьми не на виховання окремих психічних функцій, як це було раніше, а на формування і розвиток особи­стості дитини в цілому. Ось обґрунтування цієї точки зору: "У реальному житті особистості всі сторони її психічної подоби, переходячи одна в другу, утворюють нерозривну єдність, у конк­ретній діяльності людини всі вони сплетені в один вузол. Психічні

процеси не залишаються тільки процесами, а перетворюються у (відомо регульовані операції, які особистість спрямовує на розв’язання поставлених перед нею в житті завдань" (С.Л.Рубінштейн, "Основи загальної психології").

По-друге, тепер вважається повністю доведеним, що розви­ток тих чи інших психічних властивостей особистості не здійс­нюється шляхом прищеплення дітям деякої суми навичок ззов­ні; психічні властивості особистості проявляються і формують­ся (а значить, і коригуються) у конкретних умовах людської діяльності. Значить, нам необхідно так організувати діяльність учнів допоміжної школи і, зокрема, їх навчальну роботу, щоб у процесі навчання виправити або послабити психічні дефекти, властиві цим дітям. При цьому є вкрай важливим, щоб участь самих дітей в усіх цих заходах була достатньою мірою цілеспря­мованою і активною.

По-третє, оскільки в основі психічної недостатності розу­мово відсталих дітей лежить неповноцінність мозку, особливос­ті розвитку учнів допоміжної школи відрізняються достатньою стійкістю. Тому абсолютно неможливо обмежуватись проведен­ням корекційної роботи тільки протягом перших років навчан­ня. Необхідно організувати справу так, щоб вся система педагогічної роботи з розумово відсталими дітьми протягом всього курсу їх шкільного навчання будувалась з урахуванням спеціа­льних корекційних завдань.

Важливим є й те, щоб при практичному здійсненні корекційної роботи враховувалась не тільки необхідність виправляти ті чи інші дефекти, а й всебічно розвивати здорові, не пошко­джені від патологічного процесу задатки дітей. Спираючись на це позитивне, ми безумовно полегшимо собі завдання коригува­ти дефектні сторони особистості розумово відсталої дитини, під­вищимо можливості компенсації її органічних проблем ...

II. Постановка і розв'язання завдання

... Розумово відстала дитина зазвичай з великими трудно­щами розуміє запропоноване їй завдання, часто не прагне зрозу­міти його достатньо, а тому і виконує його на основі самого поверхового враження від сприйнятих слів педагога. Звідси, по-перше, в дитини не формується чіткого, диференційованого на­міру, і, по-друге, виявляються труднощі, а іноді і невідповід­ність діяльності дорученому завданню.

[Це] диктує педагогу школи необхідність ретельного роз­гляду кожного завдання, що пропонується учням, причому важливо пояснити дітям і сутність даного завдання, і мету розв’язання його, а також допомогти продумати в цьому світлі матері­ал, з яким учневі доведеться працювати ...

За нормальних умов специфіка завдання визначає проті­кання розумового процесу при його розв'язанні. У розумово від­сталих дітей це виражено недостатньо: їхня думка часто зсковзує на інші шляхи, і процес роботи часто набуває характерної форми перебоїв, навіть провалів у виконанні завдання.

Необхідно прагнути того, щоб, по-перше, специфіка кожно­го завдання була яскраво виразною, а, по-друге, щоб педагог весь час регулював процес роботи учнів, спрямовував його у необхідне русло ...

Виконання завдання розумово відсталою дитиною у біль­шості випадків набуває характеру недиференційованої діяльно­сті, зорієнтованої безпосередньо на кінцевий результат. У зв’язку з цим учні допоміжної школи погано планують свою роботу, не осмислюють заздалегідь необхідних операцій та їх послідов­ності. Внаслідок цього робота їх протікає непланомірно, а в окре­мих випадках операції здійснюються у зворотному порядку (так звана "дзеркальність"). Часто має місце і однозначність протікання декількох операцій, що сильно ускладнює процес розв’язання поставленого завдання.

Необхідно домагатись, щоб виконання завдання учнями мало розчленовану побудову і здійснювалось планомірно, з послідов­ними операціями ...

Характерною особливістю процесу діяльності розумово від­сталої дитини є також невелика здатність переключатись з одні­єї операції на іншу, перебудовуватись по ходу роботи, в залеж­ності від змінних обставин. Звідси випливає найважливіше пе­дагогічне завдання - домогтися подолання цих обтяжуючих роботу особливостей, виховуючи гнучкість тих чи інших психіч­них функцій ...

... У тому випадку, коли нормальній дитині не вдається розв'язати запропоноване їй завдання первинно прийнятим спо­собом, вона шукає інших, найбільш ефективних способів розв’язання, розумово відстала дитина діє в цьому випадку зовсім інакше - вона вперто продовжує йти первинно обраним шля­хом в розв'язанні завдання, оперувати первинно прийнятими засобами і, звичайно, потерпає невдачу.

Тому необхідно привчати розумово відсталих дітей до яко­мога широкого варіювання шляхів і способів розв'язання поста­влених перед ними завдань, розвиваючи таким чином у них зда­тність до максимального використання всіх наявних засобів і до напруження вольових зусиль.

У цьому аспекті корисно якомога ширше використовувати в роботі з розумово відсталими дітьми принцип варіативності прийомів ...

В результаті використання різних прийомів розв'язання задач і завдань розумово відсталі діти усвідомлюють, що дуже часто для розв'язання поставленого перед ними завдання немає необхідності йти якимось одним шляхом, що тут часто бувають можливими й інші, іноді більш легкі способи, а поряд з цим у них виробляється навичка шукати варіанти шляхів і засобів розв'язання даного завдання.

Останнє, на що слід звернути увагу при вивченні і організації процесу роботи учнів допоміжної школи, - це на слабкість самоконтролю.

Розумово відсталі діти зазвичай не схильні замислюватись як над процесом своєї роботи, так і над результатами П,' зокрема, вони надзвичайно мало надають значення своїм помилкам. Щоб подолати цю характерну для них особливість, необхідно приді­ляти саму серйозну увагу розгляду одержаних результатів робо­ти, шляхів розв'язання даного завдання, а також аналізу допу­щених при цьому помилок. Звісно, аналізу в даному випадку повинні піддаватись тільки типові помилки, усвідомлення яких сприяє удосконаленню діяльності учнів. Розгляд результатів роботи і типових помилок стимулює і привчає дітей контролю­вати себе і в процесі роботи.

III. Засвоєння навчального матеріалу

... Однією з основних умов чіткого сприймання і міцного запам'ятовування є членування матеріалу, що сприймається. Це полягає в тому, що крім сприймання об'єкта в цілому, учні ма­ють розрізняти в ньому його окремі складові частини і осмисли­ти їх у внутрішньому співвідношенні ... Щоб подолати глобаль­ність сприймання розумово відсталої дитини, необхідно будува­ти сприймання на основі багаторазового пред'явлення об’єкта, який має бути засвоєним ... Важливо, щоб учні не тільки при­вчались у кожному сприйнятому об'єкті бачити його складові частини, а й виділяти з них суттєві, основні ... [Урок необхідно будувати так, щоб] основні елементи його повторювались декі­лька разів через певні проміжки, причому кожного разу ці еле­менти висвітлювались по-іншому. Таким чином, ми домагає­мось того, щоб найбільш значущі моменти зробились основним стрижнем, навколо якого організується і нарощується весь ма­теріал уроку.

[Другим важливим моментом є] поєднання міцного закріп­лення сприйнятого навчального матеріалу в пам'яті дітей з подо­ланням зосередження його в одному місці, тобто шаблонності, не­рухомості уявлень. Необхідно так організувати навчання, викори­стати такі прийоми роботи, щоб подолати залежність сприймання й пам'яті учнів від ситуації, від зовнішньої форми матеріалу і вод­ночас домогтися достатнього внутрішнього опрацювання його.

... Подоланню шаблонності сприяє прийом різноманітності багаторазових повторень в процесі засвоєння навчального мате­ріалу (модифікування змісту і прийомів роботи над ним) ...

При такій побудові роботи учні мають справу з одним і тим же основним змістом, проте він виступає тут в різних видах, в різних ситуаціях ...

Деякі розділи навчального матеріалу допускають застосу­вання одного й того ж плану до різних об'єктів вивчення ... Наявність плану в свідомості дитини сприяє в подальшому більш швидкому і легкому запам'ятовуванню [матеріалу].

... Одним із завдань допоміжної школи є ослаблення забуваємості розумово відсталими дітьми ...

Щоб подолати уподібнення при забуванні, доцільно в про­цесі сприймання і запам'ятовування навчального матеріалу ви­користовувати якомога частіше порівняння об'єктів, що вивча­ються, виділяючи в процесі цього порівняння риси подібності та відмінності в їхній єдності...

... Важливо не тільки користуватись прийомом порівняння, а й впроваджувати цей прийом в практику роботи самих учнів. Тобто слід домагатись, щоб сам процес роботи, яку виконують учні, забезпечував для них можливість співставлення ...

Сприймання і запам'ятовування навчального матеріалу, тобто утворення в учнів певного запасу уявлень, відіграє велику роль в процесі пізнання, проте тільки цим шкільне навчання не обмежується. Вивчення кожної програмної теми і навіть окре­мого питання часто супроводжується утворенням відповідних загальних уявлень, понять, висновками і встановленням певних закономірностей (правил).

Процес утворення понять у розумово відсталих дітей часто протікає неправильно ... [Діти часто змішують] поняття з конкретним об'єктом, від якого воно має бути абстрагованим.

... Щоб запобігти подібним помилкам, краще уникати користуватись в якості прикладів, на яких повинно бути утворене дане поняття, об'єктами з яскраво вираженим конкретним значенням і великою кількістю ознак ...

Друга типова помилка полягає в тому, що діти пов'язують поняття з неіснуючими властивостями об'єкта... З розумово відсталими дітьми необхідно провести серйозну планомірну роботу з встановлення загальних характерних властивостей цілого ряду однорідних предметів, щоб сформувати відповідне поняття, яке не знаходиться в повній залежності від конкретної ситуації...

Третя помилка при формуванні понять полягає в тому, що дане поняття пов'язується не з усіма ознаками, які входять до його змісту. ...

Четверта категорія помилок характеризується включенням в зміст утворюваного поняття тільки обмежуючої ознаки...

З метою подолання подібних помилок при утворенні у ді­тей понять або узагальнених уявлень, необхідно ... ґрунтовно працювати над навчальним матеріалом, приділяючи особливу увагу смисловій стороні справи, всебічному і більш глибокому усвідомленню тих фактів конкретної дійсності, на базі яких по­винні бути зроблені ті або інші висновки і узагальнення ...

... Робота над засвоєнням того чи іншого правила повинна бути доволі тривалою і систематичною. Необхідно прагнути, щоб учні зрозуміли і засвоїли не тільки результативне формулюван­ня (правило), а й шлях, процес міркування, що призводить до цього результативного судження. Тоді, якщо учень згодом забуде засвоєне ним формулювання правила, то при певному розу­мовому напруженні зможе відновити його, йдучи утвореним шляхом логічного мислення замість того, щоб безплідно праг­нути пригадати словесне висловлювання чисто механічно.

... Методика роботи над засвоєнням визначення і правил повинна передбачати такі послідовні етапи:

1-й етап - засвоєння дітьми досить чітких знань (конкрет­них фактів), що відносяться до даного формулювання, розумін­ня даної закономірності та вміння практично користуватись нею в своїй роботі ...

2-й етап - вироблення у учнів вміння зв’язно пояснити поняття чи закономірність, які засвоюються, тобто описати факти, ознаки, дії, що відносяться до цього поняття чи зако­номірності.

3-й етап - формулювання визначення правила - у вигляді короткого, узагальнюючого судження.

В жодному разі не слід поспішати з переходом від одного етапу до іншого; це можна робити тільки після того, як вчи­тель шляхом питань і практичної перевірки переконається в тому, що завдання, яке стоїть на даному етапі, розв'язане по­вністю.

IV. Індивідуальний підхід до роботи

Фронтальна корекційна робота ... може бути достатньо ефективною лише тоді, коли ми поряд з нею будемо проводити також і корекційну роботу з окремими учнями в порядку здій­снення індивідуального підходу. В середині загальної категорії розумово відсталих дітей існує надзвичайна різноманітність па­тологічних випадків: в учнів різні психічні процеси порушені по-своєму, і порушення знаходиться у різних співвідношен­нях. Одні і ті ж труднощі, одні й ті ж помилки в роботі у різних учнів допоміжної школи мають не завжди одні і ті ж причини, а значить, вимагають окремих засобів для подолання цих причин ...

[Першим етапом роботи з індивідуального підходу є рете­льне педагогічне вивчення учнів].

Для того, щоб це вивчення було правильним і планомір­ним, ми розробили інструкцію для вчителя, яка визначила за­вдання, шляхи і прийоми спостереження за учнями:

1)   Вивчення педагогом школярів повинно мати яскраво виражену педагогічну цілеспрямованість, тобто воно за своєю метою і методикою має всебічно сприяти розв'язанню дійсно педагогічних завдань.

2)   Основною формою педагогічного вивчення дітей є сис­тематичне спостереження за ними у шкільному і позашкільно­му оточенні та запис результатів цього спостереження у спеціа­льному щоденнику.

3)  Ведення записів у щоденнику ні в якому разі не має підлаштовуватись до якихось надуманих стандартних схем; це має бути чітка і точна реєстрація дійсних фактів, що характери­зують того чи іншого учня щодо характерних особливостей його особистості. Особливо важливо зафіксувати типові для конкрет­ного учня труднощі та помилки в роботі.

4) Досить суттєвою стороною ведення спостережень і запи­сів у щоденнику є вказівки педагога на те, які шляхи й засоби використовувались для того, щоб допомогти учням подолати труднощі й помилки, що зустрілись в процесі роботи, і які з цих засобів виявились найбільш ефективними.

5)  На основі записів у щоденнику спостережень педагог періодично (на початку, середині та в кінці навчального року) складає характеристику на окремих учнів. У характеристиці слід відобразити рівень знань і навичок учня, його особливості й типові труднощі, помилки та позитивні сторони особистості ...

Наступний етап роботи - це розробка методики проведен­ня індивідуалізованих корекщйних заходів у відповідності до характерних індивідуальних особливостей кожного учня.

ВИСНОВОК

Здійснення корекційних заходів у процесі навчальної робо­ти не вичерпує всіх можливостей розвитку особистості та ви­правлення психофізичних недоліків розумово відсталих школя­рів. Більше того, використовуючи в цьому напрямі тільки робо­ту з дітьми на уроках і, головним чином, в зв'язку з загальноос­вітніми предметами навряд чи можна домогтися достатньо ефек­тивних результатів. Тут є необхідним доцільний, ретельно орга­нізований вплив на дитину за сукупністю факторів - класна робота, трудове навчання, вся різноманітність позашкільної ро­боти, різні оздоровчі заходи, побут. При цьому не слід помилко­во розуміти домінуючу роль інтелектуальних функцій, зокрема, мислення, і обмежувати корекційну роботу тільки саме цією стороною особистості учнів. Необхідно систематично й наполег­ливо працювати також над вихованням емоцій розумово відста­лої дитини, створюючи всі можливості для яскравих позитивних переживань і над створенням культурних інтересів, а також над перевихованням характеру в цілому.

Пошук шляхів, засобів і організаційних форм такої корекційної роботи повинен бути одним із основних завдань в роботі різних категорій спеціалістів-дефектологів...

Вчитель, вихователь, викладач праці та ін., складаючи пла­ни своєї роботи з дітьми, повинні поряд із загальнопедагогічними завданнями сформулювати і записати завдання корекційної роботи з даною групою дітей, а також із окремими учнями ..., і тут же визначити коло заходів, які мають бути здійсненими в межах запланованого часу.

В обліку зробленої роботи необхідно також фіксувати ре­зультати розв'язання не тільки загальнопедагогічних, а й спеціа­льних корекційних завдань, передбачених робочим планом.

Різні матеріали, де задокументована робота педагога з діть­ми: плани роботи, облікові записи, дитячі роботи та ін., а також методичні міркування, що виникають в процесі роботи педагога, повинні ретельно обдумуватись, узагальнюватись і в такому вигляді виноситись на колективне обговорення в плані обміну досвідом...

версія для друку