Долгобородова Н.П. Основи колекційної роботи в допоміжній школі

У кн.: Коррекционная работа в процессе обучения и воспитания:

Сб. научн. трудов / Ред. колл.: Г.И.Данилкина, Н.П.Долгобородова, И.Л.Ушакова. - Л.: ЛГПИ, 1974. - С. 3-11.

Щоб визначити основи корекційної роботи в допоміжній школі, необхідно перш за все відповісти на питання про те, що розуміється під терміном "розвиток". Відомо, що під загальним розвитком розуміється розвиток всіх сторін особистості дитини. Це складний, стрибкоподібний процес якісних змін, які призво­дять до знищення старого і виникнення нового ...

Характерною рисою розумово відсталої дитини, учня допо­міжної школи, є її здатність до розвитку, який внаслідок прита­манного дитині дефекту має якісну своєрідність не тільки зі сторони її пізнавальних інтересів, а й емоційно-вольової сфери і усієї особистості в цілому. ... Радянська олігофренопедагогіка розглядає розвиток розумово відсталої дитини в діяльності. У процесі діяльності учні взаємодіють з навколишнім середови­щем, елементи якого..., виявляючись умовами розвитку дитини, самі змінюються і на кожному віковому етапі по-іншому впли­вають на розвиток ... Складна структура дефекту розумово від­сталої дитини якісно змінює і весь хід її розвитку. Складність структури дефекту полягає в тому, що на фоні первинних пору­шень центральної нервової системи, одержаних дитиною в емб­ріональному стані або в ранньому дитинстві, виникає недороз­виток всієї вищої нервової діяльності, що визначає недорозви­ток і пізнавальної діяльності. Проте цим складна структура де­фекту не вичерпується. Утворені вторинні відхилення стають причиною змін ряду інших психічних процесів, що й викликає сукупність породжених дефектом наслідків, що виявляються у своєрідності особистості розумово відсталої дитини в цілому.

Тому розумово відстала дитина є обмеженою в спілкуванні з навколишньою дійсністю і до моменту початку навчання в школі виявляється менш підготовленою, ніж її нормальний од­ноліток. Вона не тільки розумово нерозвинена, а й менш актив­на у пізнанні світу, менш діяльна, більш безпорадна, а отже, і залежна від довколишніх людей. Ці якості залежать від характе­ру і глибини дефекту й іноді роблять розумово відсталого пов­ністю залежним.

Л.С.Виготський вважав, що "органічний дефект і вада реа­лізуються як соціально ненормальна поведінка" дитини, яка виражається у її стосунках із соціальним середовищем, і перш за все з оточуючими її людьми. Л.С.Виготський давав перш за все соціальну оцінку дефекту дитини і вперше в історії олігофренопедагогіки висунув перед допоміжною школою завдання соціальної компенсації.

Розвиток розумової відсталості не тільки своєрідний, а й нерів­номірний ... Тому, вступаючи у допоміжну школу, дитина може мати при порівняно збереженому інтелекті знижену працездатність, надмірну збудливість і загальмованість нервових процесів.

Вивчення різних категорій дітей-олігофренів, учнів допомі­жної школи, дозволило М.С.Певзнер створити класифікацію їх на основі цілеспрямованої діяльності та працездатності дітей. Вчення про складну структуру дефекту і нерівномірність розви­тку розумово відсталих дітей, а також створена М.С.Певзнер класифікація мають вагоме значення для розуміння питання корекційної роботи з ними.

Це перш за все дає можливість в розумінні розумової від­сталості брати відлік не з інтелектуалістичної позиції, а із ура­хування можливостей розвитку особистості дитини в цілому.

... Деякі психіатри вважають, що у всіх розумово відста­лих дітей відсутні ті якості, які характеризують людину як особистість ...

Спостереження за учнями допоміжної школи показують, що у своїй повсякденній діяльності, в грі, навчанні, праці учень діє не тільки як істота, яка гарно або погано міркує, а й так чи інакше переживає свої успіхи й невдачі, радіє або засмучується, проявляє певні вольові зусилля, наполегливість при досягненні мети і т. ін. ... Особистісні якості, зокрема емоційно-вольові, впливають на характер протікання розумових, пізнавальних про­цесів дитини. Ці особливості були розкриті Л.С.Виготським, який вважав, що відмінність розумово відсталих дітей від нормаль­них необхідно бачити не стільки в особливостях інтелекту чи афекту, що розглядаються ізольовано, скільки у своєрідності тих відношень, які складаються між цими сторонами психіки на рі­зних ступенях розвитку.... Під впливом навчання і виховання ці взаємовідношення набувають суттєвих змін...

Ідея корекції у допоміжному навчанні - основна його сут­ність. Без корекції не може бути допоміжного навчання. Знач­ний внесок в розвиток ідеї корекції зробив Л.С.Виготський ... Завдання корекції - забезпечити такі умови розвитку, щоб по­передити утворення соціальних нашарувань на особистість ди­тини і послабити, а там, де це можливо, виправити уже утворені. Тому чим раніше почати корекційне навчання, тим більших результатів в розвитку аномальної дитини можна досяіти.

Ці твердження цілком підтримував і розвивав О.М.Граборов. Описуючи положення розумово відсталої дитини в звичайній школі, він доводить, що перебування там не покращує, а погіршує її стан, оскільки дитина втрачає віру в свої сили, здібності й залишається поза колективом... Він визначав допоміжне навчання як корекцій­не навчання і послаблення дефектів розумово відсталої дитини шляхом здійснення системи корекціиних заходів з дітьми в умовах навчально-виховної і корекційної роботи з ними. Основне завдан­ня виховання О.М.Граборов бачив у сприянні всебічному розвитку і виявленню особистості вихованця. Тому вся робота допоміжної школи набуває компенсаторно-корекційного характеру і спрямо­вана не тільки на корекцію психічної діяльності, а й на вироблення міцних навичок соціальної поведінки. Виховання він розглядав як створення умов для розвитку дитини. Основною умовою вів вва­жав організацію навчальної діяльності учнів, спрямовану на свідо­ме засвоєння знань шляхом організації індивідуального і диферен­ційованого підходу до учнів і урахування позитивних сторін їхньо­го розвитку. Проте озброєння певною системою знань це тільки частина роботи ... Найважливішою умовою корекції є трудове про­фесійне навчання і виховання, в процесі якого учень не тільки одержує знання, вміння й навички, а в нього формуються особис­тіші якості...., виробляється нова життєва позиція.

В усіх роботах О.М.Граборова трудове навчання і вихован­ня виступає як основна умова розвитку дитини, спрямованого на вироблення у неї міцної установки на колектив, уміння жити й працювати в ньому...

Г.М.Дульнєв також визначає активну корекцію як принци­пове вихідне положення допоміжного навчання. ... Під впливом корекційно-виховного навчання розвиток розумово відсталих дітей здійснюється ніби згори донизу: від виправлення недолі­ків найбільш складного психічного процесу, що пізно форму­ється у дитини, - її логічного мислення - і від нього до виправ­лення недоліків інших форм психічної діяльності, зокрема емо­ційно-вольової сфери...

Надаючи великого значення в корекційно-виховній роботі трудовому навчанню, Г.М.Дульнєв висуває ряд психолого-дидактичних вимог до нього у допоміжній школі: а) цілеспрямова­ність трудового навчання на формування в учнів моральних особистіших якостей; б) постійна турбота про розумовий роз­виток дітей в процесі трудового навчання; в) формування і закріплення в учнів виробничих знань, вмінь і навичок, особливо суспільного характеру...

Г.М.Дульнєв вказує також на необхідність диференційова­ного підходу до учнів у трудовому навчанні... Тому для корек­ційної роботи в допоміжній школі необхідним є вивчення мож­ливостей розумово відсталої дитини із урахуванням знаходжен­ня оптимальних умов її навчання і виховання, підвищення його ефективності...

Основою побудови корекційної роботи висувається глибо­ке знання структури дефекту, яке дозволяє зрозуміти всю своє­рідність розвитку розумово відсталої дитини (Т.А.Власова) і шляхи корекції його недоліків.

Під впливом досліджень про розвивальне значення проце­су навчання в цілому... в педагогіці висунутий основний прин­цип корекції - виправлення дефекту пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери здійснюється в усьому процесі на­вчально-виховної роботи з учнями допоміжної школи. Тому корекція починається з моменту вступу дитини до школи. За­вданням корекції на даному етапі є виправлення і збагачення уявлень дитини про оточуючий її світ, виправлення і розвиток мовлення і фонематичного слуху, недоліків довільних рухів, навчання навичкам самообслуговування. Все це здійснюється в пропедевтичний період на навчальних заняттях...

Вивчення елементів граматики, математики, природознавс­тва, географії, історії дає можливість не тільки сформувати пев­ну систему знань про явища природи і суспільства, а й розвину­ти розумову діяльність учнів (виховати вміння порівнювати, здій­снювати спостереження, встановлювати подібність і відмінність, оволодівати аналізом і синтезом та на основі цього робити узагальнення і висновки).

З 4 класу великого значення для корекції набуває трудове і професійне навчання, яке не тільки озброює системою знань, вмінь і навичок певної професії, а й удосконалює розумову дія­льність учнів, коли необхідно обмірковувати завдання, вміти спланувати його виконання, користуватись інструкцією, оціню­вати якість роботи тощо.

Корекційна робота передбачає і моральне, і естетичне ви­ховання учнів, яке здійснюється як у процесі навчання, так і в праці...

Частиною корекційно-виховної роботи є система лікуваль­но-оздоровчих засобів, спрямованих на фізичний розвиток ди­тини, зміцнення її здоров'я і розвиток рухової сфери...

Тобто, корекційна робота - це не окремі, уособлено взяті вправи з удосконалення психічної діяльності розумово відста­лої дитини, а система засобів, які здійснюються в процесі всієї навчально-виховної роботи в допоміжній школі...

[Отже, перед допоміжною школою постає ряд корекційних завдань, спрямованих] на пошук шляхів: 1) покращення трудо­вої підготовки і працевлаштування учнів; 2) посилення мотива­ції навчальної, трудової діяльності учнів; 3) поглиблення розу­міння учнями причинно-наслідкової залежності; 4) вивчення співвідношення інтелекту і афекту в процесі трудової і навчаль­ної діяльності учнів; 5) вдосконалення організаційних форм і методики допоміжного навчання з урахуванням пізнавальних можливостей.

... Вивчення закономірностей протікання психічних проце­сів учнів допоміжних шкіл складає психологічні основи корек­ції. Фізіологічні, медичні та психологічні основи корекції скла­дають ту базу, на якій будуються її педагогічні основи. Педаго­гічні основи корекції - це розробка шляхів підвищення ефектив­ності навчання і виховання, удосконалення організаційних форм і методів навчання, виховання і трудової діяльності. ... Зростан­ня самостійності та інтелектуальної активності, а також підви­щення цілеспрямованості й працездатності в процесі навчання і трудової діяльності є критеріями позитивних результатів корекційної роботи допоміжних шкіл.

версія для друку