Бессонова І.В.. Організаційно-методологічні аспекти навчання іноземним мовам студентів з вадами слуху

Актуальні  проблеми  навчання та виховання  людей  з особливими   потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.

Методика навчання іноземним мовам, спираючись на методичну базу, враховує соціально- та індивідуально-психологічні особливості, а також взаємовідносини студентів, студентів з викладачами, сучасні лінгво-дидактичні дані і повноцінні матеріально-технічні засоби нового покоління (комп'ютерні класи, мультимедійні системи тощо). Беручі до уваги світові тенденції щодо особистісних якостей та здібностей викладачів і методистів, вони повною мірою адекватні важким і трудомістким завданням, які постають у процесі навчання іноземним мовам, особливо щодо студентів із вадами слуху.

Навчання іноземним мовам таких студентів повинно бути направлено на формування вмінь мовленнєвої поведінки останніх у цілях, що наслідують комунікативну діяльність в її незмінних, природних формах. При цьому необхідно враховувати особливості психофізичного розвитку, периферичні порушення слухового аналізатору студентів, що навчаються.

Створення та розвиток рецептивного спілкування в навчально-виховному процесі базуються на різноманітних формах предметної діяльності, що ипливає на формування мотиваційно-збуджувальної сфери слабочуючої особистості, оскільки кожний мовний вчинок як рецептивний, так і репродуктивний, здійснюється в конкретній обстановці і для вирішення конкретних життєвих завдань. Саме абстрактність, безпредметність навчальної мовної діяльності, відсутність інтересу і мотивації навчання іноземним мовам є, на думку психологів і психолінгвістів, однією з перешкод на шляху до оволодіння спілкуванням слабочуючими студентами.

Плодотворність і практична цінність вивчення іноземних мов досягається тільки при широкому уявленні в навчально-виховному процесі культури народу, мова якого вивчається. Це означає, що зміст навчання іноземним мовам повинен включати в себе реалії соціокультурної, політичної, економічної та інших складових життя народу - носія мови. По суті, повинна бути створена соціально-культурна мікроатмосфера тренування в навчальному колективі в умовах природного застосування даної мови як засобу навчання.

Завданням методики є пошук засобів спілкування, предметної та рецептивної діяльності студентів із вадами слуху.

Рушійною силою в навчанні слабочуючих є насамперед правильна з науково-методичної точки зору організація практичних занять, на яких проводиться спілкування з предметною діяльністю, де задаються всі необхідні компоненти: мета, мотив, зміст, форма, партнери та умови завдання.

По-перше, треба врахувати емоційно-психічний стан студентів, а саме міміко-жестове спілкування, яке виникає в зв'язку з обмеженням мовленнєвого спілкування.

Постановка специфічних вправ, ролевих ігор, спеціальних словників, спирання на графічні зразки, використання новітніх технологій навчання - передумови успішного оволодіння студентами з вадами слуху необхідної лексико-граматичної інформації.

По-друге, треба підтримувати на практичних заняттях високу мотивацію слабочуючих не тільки віддаленими кінцевими цілями оволодіння іноземною мовою, а й цікавим змістом, гарними формами і характером повсякденної навчальної діяльності.

По-третє, створення на заняттях та інших формах навчального процесу атмосфери радості, психологічного комфорту, співпраці і доброзичливості, відчуття успіху, подолання сором'язливості через свою недугу, бар'єру страху, що є необхідним для нормального людського спілкування.

Реалізація цих положень можлива лише при створенні навчальної атмосфери даної мови, імпонуючої реальним умовам її функціонування. Така атмосфера створюється з сукупності компонентів: ефективного проведення навчального процесу на основі комунікативних завдань, в тому числі на ігровому підході, на сучасних нових технологіях навчання, на технічних засобах нового покоління. Таким чином, вона включає в себе методи, способи та прийоми використання технічних та нетехнічних засобів для ефективного результату та активізації навчального матеріалу, моделю­вання комунікативних ситуацій на заняттях, а також врахування порушень психофізичного розвитку студентів з вадами слуху. Надзвичайно важливе значення при цьому має проведення занять в мікропідгрупах, чисельність яких має не перевищувати 5 осіб.

Важливим, а інколи й вирішальне значення у навчанні іноземним мовам слабочуючих студентів має яскрава особистість викладача, який в процесі ділового та неофіційного спілкування зі студентами з вадами слуху демонструє високі зразки професіоналізму, моральності, громадянської зрілості, етичної та естетичної культури, організованості. Викладач являє собою зразок терпіння, доброти, гуманності, справедливості, розуміння та любові до студентів і своєї спеціальності.

Підсумовуючи все сказане необхідно ще раз підкреслити важливі моменти організаційної та науково-методичної роботи зі студентами з вадами слуху:

1.   Продовжити термін навчання студентів при збільшенні кількості годин на навчання іноземним мовам.

2.     Організувати підгрупи слабочуючих студентів у кількості не більше п'яти осіб.

3.   Використовувати принцип  індивідуального підходу до навчання іноземним мовам слабочуючих.

4. Використовувати міжнародний словник міміко-жестового спілкування.

5.      Посилити використання зорового каналу сприйняття інформації.

6.   Організувати індивідуальну систему навчання студентів із вадами слуху.

7.   Спиратись на новітні технології та сучасні методики.

8.   Готувати викладачів, спроможних працювати з даним контингентом студентів, встановити їм необхідні пільги.

версія для друку