Загальні питання освіти >
Ардобацька К.В. Удосконалення змісту математики у допоміжних школах
Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.
Освіта сьогодні - важливий чинник управління змінами в суспільстві. її розглядають не як механізм захисту населення, а як інвестиції в майбутнє. У сучасну епоху соціально-політичного розвитку України змінюється ставлення і до спеціальної освіти, до її місця і ролі в суспільстві, що сприяє подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання і виховання дітей з особливими потребами. Зміни, які відбуваються в суспільстві, потребують суттєвого оновлення системи спеціальної освіти, її форми і змісту, запровадження нових педагогічних підходів та інноваційних технологій, про що підкреслюється в Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами.
Інтеграція дітей з особливими потребами в суспільство неможлива без опанування ними системою доступних математичних знань, умінь і навичок, які необхідні їм у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Навчаючи учнів допоміжної школи математики, слід враховувати, що засвоєння ними математичного матеріалу не повинно мати характер механічного заучування. Від предметно-наочної основи необхідно переходити до формування математичних понять, вчити дітей доступних узагальнень і на їх основі виконувати практичні роботи.
Математика, як свідчать практика та спеціальні дослідження, належить до предметів, які найбільшою мірою сприяють корекції та розвитку логічного мислення. Саме в процесі міркувань, у пошуках шляхів правильних відповідей та вирішень тих чи інших завдань учні допоміжної школи вчаться встановлювати логічні зв'язки між питанням та даними, висловлювати математичною мовою ситуації, що викладені в умові арифметичних завдань і задач. При цьому вони оволодівають визначеними розумовими операціями, які необхідно виконати для отримання правильної відповіді на запитання, - аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням тощо.
Тим часом аналіз контрольних і практичних робіт учнів 1-4 класів доводить, що саме при розв'язанні арифметичних задач і прикладів спостерігаються їх типові помилки, які можна розподілити на такі групи:
1) помилки, що зумовлені недорозвитком поняття про число;
2) помилки, спричинені недорозвитком уявлень про відношення еквівалентності;
3) помилки, пов'язані з недостатнім усвідомленням складу одноцифрових чисел;
4) помилки, які виникають через нерозуміння арифметичних дій;
5) помилки, що зумовлені нерозумінням математичної термінології та знакових позначень.
Практично всі ці ускладнення проявляються в тому, що розумово відсталі діти недостатньо уявляють предметно-практичні ситуації, які відображені в текстах задач, вони не готові до застосування розумових дій (складних розумових процесів аналізу та синтезу), які необхідні для розв'язання прикладів і арифметичних задач особливо.
Виявлені помилки детерміновані, насамперед, несформованістю дочислових уявлень і способів оперування ними, а також механічним заучуванням складу чисел першого десятка, що веде до виникнення труднощів у процесі подальшого оволодіння математичними знаннями.
Аналізуючи, таким чином, діючу програму та підручники з математики, ми дійшли висновку про необхідність удосконалення їх змісту, а також підходів до викладення математичного матеріалу.
Концентричне вивчення нумерації й арифметичних дій, запропоноване програмою, дає можливість розумово відсталим учням знайомитися з числами, діями та їх властивостями, доступними для розуміння на даному етапі. Отримуючи нові знання у наступному концентрі, учні постійно відтворюють знання, набуті раніше. Для більш усвідомленого засвоєння змісту необхідно конкретизувати та доповнити завдання кожного концентра.
У першому класі допоміжної школи діти вивчають числа першого десятка, знайомляться з цифрами для запису цих чисел, діями додавання і віднімання, що і є завданням першого концентра. Однак необхідно звернути увагу на те, що запропонована система викладу дочислових уявлень не враховує дидактично зумовлений перехід від засвоєння одних уявлень до засвоєння інших відповідно до принципів доступності, систематичності та послідовності навчання, що призводить до формального їх формування. А саме навчання, яке побудоване за способом поетапного розвитку розумових дій, дозволяє наблизитись до формування поняття про число, яке базується на розумінні принципу об'єму, маси та кількості. Пропедевтичний період навчання математики має бути спрямований не тільки на виявлення в дітей математичних здібностей, а й, передусім, на усвідомлене засвоєння математичних понять і розвиток математичного мовлення, необхідного для розуміння математичних відношень. Перегляду підлягає й питання про місце і час для навчання розв'язання арифметичних задач. Цей процес потребує виконання двох основних розумових операцій - аналізу й абстрагування, до чого учні допоміжної школи в першому півріччі навчального року ще не готові. На наш погляд, розв'язання прикладів на предметно-наочній основі готує мислення розумово відсталої дитини до свідомого розуміння сутності арифметичної задачі: її структури та способу розв'язання.
Завданням другого концентра має бути вивчення нумерації та дій додавання і віднімання у межах 20. Вивчення дій множення та ділення, які вивчались у другому класі, необхідно перенести у третій клас, після попереднього навчання рахунку двійками, трійками, для свідомого засвоєння дій множення та ділення. Задачі на збільшення та зменшення на кілька одиниць є важким і недоступним матеріалом для цього віку.
У третьому концентрі вивчається нумерація в межах 100, дії множення і ділення, учні знайомляться з додаванням та відніманням двоцифрових чисел, розв'язуються складні арифметичні задачі. Розв'язанню їх має передувати робота над предметним змістом. Необхідно звертати увагу дітей на те, що в словесній формі відображена життєва ситуація, поставлене запитання, на яке необхідно відповісти, виходячи з математичних відношень числових даних задачі. Саме цей розділ курсу математики є найскладнішим для усвідомлення розумово відсталими дітьми. Третій концентр має бути розподілений на третій і четвертий класи.
У кожному класі передбачається вивчення геометричного матеріалу. Діти повинні не тільки навчитися розпізнавати геометричні фігури, а й розв'язувати задачі вимірювального й обчислювального характеру.
Запропонований підхід до вивчення математичного матеріалу в молодших класах допоміжної школи, удосконалення його змісту може забезпечити його усвідомлене засвоєння, сприяти корекції пізнавальної діяльності.
|
