Степанюк Л. Там, де оживає надія

ДОПОМОЖІТЬ!...

«Добрий день. Шановний лікар! Нашій доні виповнився 1 рік 8 місяців. Настуня не сидить, не повзає і не говорить. Лікарі поставили діагноз ДЦП, спастичний тетрапорез. Дуже хочемо потрапити у вашу клініку. Наперед дякуємо» (Марина, Рига)

«Доброго здоров'я вам! У мене син, Данило, йому уже 8 рочків. Діагноз - ДЦП, наслідки пери­натального ураження головного мозку у формі спастичного тетрапореза, відставання психомовного розвитку. Данило не ходить, руки рухаються погано, пересувається на колінах, стоїть навшпиньки, дуже погана дикція. Від народження ми лікувались у Владивостоку, Моск­ві, але поліпшення немає. З болем і тривогою дивлюся на свого си­ночка і думаю - невже нам ніхто не допоможе, але ж медицина зробила крок далеко вперед. Нещодавно в Інтернеті натрапила на інформацію про вас, прочитала гарні відгуки тих, чиї діти лікувалися у вас. Чи можете ви нам допомогти? З нетер­пінням чекатиму на вашу відповідь» (Алла Смирнова, Новокузнецьк Ке­меровської області, Росія).

Таких листів на адресу Міжна­родної клініки відновного лікування приходить безліч. Зневірені батьки, чиїм малюкам не допомогли най­сучасніші методи лікування, звер­таються сюди з останньою надією. Вони вірять, що тут їм допоможуть. І їхні сподівання не безпідставні. Адже багатьом з їх «друзів по нещастю» тут-таки пощастило. Завдяки так званій Системі Інтенсивної Нейро­фізіологічної Реабілітації - методу, який ще 15 років тому розробив лі-кар-невролог, професор Володимир

Козявкін (цей метод, до речі, нині є одним з чотирьох офіційно визна­них у світі) - діти з діагнозом ДЦП, остеохондрозом, наслідками травм і органічного ураження нервової сис­теми мають тут реальний шанс якщо й не на остаточне одужання, то на відчутні зрушення, які дозволять їм жити без більшості тих обмежень, що накладає на них хвороба. Зазна­чимо, що за цей час курс реабілітації за цією системою пройшли понад 16 тисяч пацієнтів - з Франції, Німеч­чини, Італії, Англії, США, Росії, Данії, Швеції, Бельгії, Ірландії. 9 тисяч з них - наші маленькі співвітчизники.

СУТНІСТЬ МЕТОДИКИ ВОЛОДИМИРА КОЗЯВКІНА

А починалося все ще у 80-х ро­ках минулого століття. Саме тоді було розроблено основу системи реабілітації - методику біохімічної корекції хребта. Автор її, доктор ме­дичних наук, професор Володимир Козявкін, працюючи з пацієнтами з ураженнями нервової системи та патологією хребта, застосував методи мануальної терапії. Багаторічний до­свід роботи дозволив йому виявити, що проведення певних прийомів мо­білізації хребта супроводжувалося нормалізацією м'язового тонусу. Цей практичний досвід підштовхнув до застосування біомеханічної корекції хребта (мануальної терапії) для нор­малізації м'язового тонусу у дітей з різними формами церебральних па­ралічів. Однак анатомо-фізіологічні особливості дитячої будови тіла не дозволяли механістично перенести методики класичної мануальної те­рапії. Тож була створена оригінальна техніка полісегментарної біомеханіч­ної корекції хребта, адаптованої до дитячого організму.

Нова методика реабілітації викликала інтерес медиків та нау­ковців тоді ще Радянського Союзу. У 1989 році комісія 8-ї Московської клінічної лікарні, провідної установи СРСР, обстеживши групу пацієнтів, підтвердила ефективність нового методу реабілітації.

Суть власної методики професор Козявкін пояснює так: «Відомо, що при перебігу будь-якої хвороби є два проблемних стани: гострий і хроніч­ний. На сьогодні немає медикамен­тів чи препаратів, які б були пана­цеєю при хронічних захворюваннях. Тому єдиний шлях - активізація компенсаторних та пластичних мож­ливостей організму. Без створення нового функціонального стану, без запуску цих механізмів неможлива реальна, конкретна допомога». Але як створити цей «новий функціо­нальний стан»? Загальновідомо, що пошкодження нервової системи при ДЦП супроводжується вторинними змінами з боку опорно-рухового апарату та інших систем організму. Підвищений м'язовий тонус, не­правильне положення тіла та пато­логічні рухові моделі викликають трофічні зміни суглобів, порушення циркуляції крові, обміну речовин, а також спричиняють вкорочення м'язів, зв'язок та сухожилків. Ці па­тологічні зміни супроводжуються обмеженням рухливості суглобів, формуванням у них функціональних блокад. Як засвідчують чисельні до­слідження, функціональні блокади і самі посилюють трофічні порушен­ня, гемоциркуляторні, вегетативні, нейрогенні та інші патологічні змі­ни. При церебральних паралічах такі блокади формуються у більшості суглобів дитячого організму. При вивченні цього феномена раніше увага приділялася, передусім, суг­лобам кінцівок. Професор Козявкін став одним з небагатьох, хто звер­нув увагу на хребет. Адже у людсь­кому хребті понад 100 суглобів, для яких також характерне формування функціональних блокад.

Дослідження, на результати яких при розробці свого методу спирався професор Козявкін, довели величез­не значення вертеброгенного ком­поненту в патогенезі церебральних паралічів. При ДЦП функціональні

блокади не обмежуються одним лише суглобом, а об'єднуються у блокади суглобів кількох суміжних хребців - формуються полісегментарні блокади хребцево-рухових сегментів. Ці блокади порушують не тільки функцію рухливості певного відділу хребта, але і впливають на всі органи людського тіла, що іннервуються відповідним сегментом спинного мозку.

З іншого боку, велику роль відіграє внутрішня чутливість лю­дини. У м'язах, суглобах, зв'язках розташовані спеціальні чутливі ре­цептори, які передають до нервової системи інформацію про положення та рух окремих частин тіла. Інформа­ція ця є вкрай важливою. Адже вона необхідна не тільки для правильно­го здійснення будь-яких рухів, але й для моторного навчання та освоєн­ня нових рухів. Зрозуміло, що при функціональних блокадах суглобів порушується та спотворюється потік інформації від опорно-рухового апа­рату, що ще більше ускладнює мо­торний розвиток пацієнта з цереб­ральним паралічем.

Отже, з метою впливу та корек­ції таких патологічних проявів і було розроблено методику біомеханічної корекції суглобів хребта і кінцівок, яка є одним із основних компонен­тів Системи Інтенсивної Нейрофізіо­логічної Реабілітації. Ця методика усуває функціональні блокади хреб­цево-рухових сегментів, відновлює рухливість суглобів і, так би мови­ти, «відкриває ворота» для потоку інформації до центральної нервової системи.

Дія цієї методики, і це підтвер­джено клінічними дослідженнями, не обмежується лише змінами біо­механіки рухів суглобів, а супрово­джується комплексом змін у роботі організму - формується так званий новий функціональний стан ор­ганізму. При цьому нормалізується м'язовий тонус, поліпшується тро­фіка тканин, кровопостачання, обмін речовин. Поява такого нового стану суттєво розширює можливості дити­ни до швидшого моторного і психіч­ного розвитку.

Зрозуміло, що ізольоване засто­сування методики біомеханічної ко­рекції хребта та великих суглобів є лише фундаментом для подальшого розвитку малюка. Адже організм лю­дини є складною самоорганізуючою системою, яка включає багато під­систем, що існують і розвиваються тільки за наявності впорядкованих і гармонійних взаємозв'язків. Тому професор Козявкін та його команда в основу своєї системи реабілітації поклали так званий полімодальний підхід, який передбачає різнобіч­ні методи впливу на пацієнта. Біо­механічна корекція поєднується з комплексом лікувальних заходів: рефлексотерапією, лікувальною фізкультурою, системою масажу, ритмічною гімнастикою, механоте­рапією та апітерапією.

ВИЩА МАТЕМАТИКА РЕАБІЛІТАЦІЇ

У 1990 році для більш широкого застосування нового методу реа­білітації у Львові було створено су­часний лікувально-реабілітаційний центр «Еліта». Сюди приїжджають пацієнти з Росії, Німеччини, і, зви­чайно ж, нашої країни. А у 1993 році постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни метод був офіційно визнаний у нашій державі і рекомендований для впровадження в практику. З кожним роком інтерес до методики профе­сора Козявкіна зростає, і, відповід­но, зростає кількість тих, хто бажає лікуватися за цією системою. Тому цілком закономірно, що з часом постало питання будівництва ново­го реабілітаційного центру. У 2003 році у Трускавці з'явилася Міжнародна клініка відновного лікування. Спорудили її усього за два роки. До речі, готували проект і споруджу­вали клініку вітчизняні архітектори та будівельники. її ідеєю став про­образ стародавнього монастиря, де кожна людина могла знайти до­помогу, тепло і затишок. Звичайно, при створенні клініки враховувалися потреби і особливості тих, хто тут проходитиме реабілітацію - дітей з обмеженими фізичними можли­востями. Особливу увагу було при­ділено й естетичному оформленню - як невід'ємній частині лікувально­го процесу. А в оформленні інтер'єра використовували дерево берези, яка здавна відома своїми лікувальними властивостями. Декоративні ком­поненти, крім безумовного есте­тичного впливу, за словами творців клініки, спрямовані на пробуджен­ня у дитини мотивації до одужання та вивільнення від своєї хвороби. Діагностичне відділення сплановане з урахуванням основного завдання діагностики в Системі Інтенсивної

Нейрофізіологічної Реабілітації -визначення функціонального стану пацієнта, адаптаційних та компенса­торних можливостей його організму. Сучасне обладнання дає можливість застосовувати широкий спектр ней­рофізіологічних обстежень, тестів дихальної та серцево-судинної сис­теми, вивчення великих моторних функцій, аналізу ходи, функції кисті тощо. Кабінети реабілітаційних відді­лень оснащені зручними меблями та обладнанням, забезпечують ефек­тивне проведення лікувальних про­цедур. Спеціалізовані кабінети меха­нотерапії та лікувальної фізкультури мають усі необхідні лікувальні тре­нажери - для розвитку сили, коор­динації рухів, удосконалення ходи, поступової вертикалізації тіла. Ряд кімнат спеціально адаптовано для проведення занять за програмою біодинамічної корекції рухів та за­нять комп'ютерної реабілітаційної ігротерапії.

Стаціонарне відділення клініки включає 100 палат, які забезпечують увесь необхідний комфорт пацієнт» та тим, хто їх супроводжує, протягом курсу реабілітації. Просторі одно-, дво- і тримісні палати клініки облад­нані телефоном, холодильником, кабельним телебаченням, можливіс­тю підключення до Інтернету. Врахо­вуючи особливі потреби мешканців, у всіх номерах спеціально обладнані ванні кімнати площею 6 кв. м. Меш­канці можуть скористатися стандар­тними послугами - пранням, пра­суванням, дрібним ремонтом одягу тощо. Безпека проживання пацієнтів гарантується європейською систе­мою електронних замків із надійною службою контролю доступу. На дру­гому поверсі клініки розташований ресторан, у якому може комфорт» розміститися до 180 чоловік. Швед­ський стіл адаптований до вимог не-повносправних дітей.

Реабілітаційний курс у клініці розрахований на 12 днів. Зрозуміло, що для батьків неабияку вагу має запитання - а скільки коштуватиме лікування їхнього малюка? Вартість лікувальної путівки залежить від віки пацієнта та умов проживання. Більш" детальну інформацію з цього питан­ня нададуть безпосередньо праців­ники клініки. До речі, для малюків до трьох років проживання і харчу­вання - безплатне.

А РЕЗУЛЬТАТИ ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ...

Безперечно, розповідь про ме­тодику професора Козявкіна була б голослівною, якби ми не навели результати аналізу її ефективності в процесі реабілітації.

У 2002 році завершився поглиб­лений аналіз медичної документації 12 тисяч 256 пацієнтів, які проходили реабілітацію за методикою Козявкі­на впродовж останніх 12 років. 89% склали пацієнти з різними формами дитячого церебрального паралічу, 6%

- з веретеброгенною патологією, 3%

- з наслідками органічних уражень нервової системи (інсульти, травми) та 2% - з іншими захворювання­ми. З-поміж пролікованих більшість

- діти від 7 до 14 років. До початку реабілітації за методом Козявкіна пацієнти застосовували різні інші ме­тоди реабілітації: 73% - метод Бобат, 59% - метод Войта, 18% - кондуктивну педагогіку Петьо, ще 22% - інше.

Як наголошувалось, одним з ос­новних клінічних синдромів ДЦП є порушення м'язового тонусу, яке найчастіше проявляється у вигляді спастичності. Так ось, результати вимірювання м'язового тонусу за модифікованою шкалою Ашворса у 10 тисяч 793 пацієнтів зі спастич­ними формами ДЦП засвідчили, що в процесі проведення інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації зни­ження м'язового тонусу відзначаєть­ся у 94% випадків. У 6% випадків м'язовий тонус залишався на попе­редньому рівні. Підвищення тонусу у пацієнтів зі спастикою не відзнача­лося взагалі.

Класично одним з головних кри­теріїв функціонального стану па­цієнтів із порушеннями руху є оцінка обсягу активних і пасивних рухів. За результатами аналізу, підвищення обсягу активних рухів спостерігало­ся у 91% випадків. Обсяг пасивних рухів збільшився у 84%.

Для оцінки рівня моторного розвитку дитини з ДЦП фахівці клініки розробили методику відеоконтролю великих моторних функцій. Спостереження велися у групі з 12 тисяч 256 пацієнтів, які пройшли курс реабілітації за Сис­темою Інтенсивної Нейрофізіоло­гічної Реабілітації. За даними цієї методики, контроль голови у лежа­чому положенні поліпшився у 75% пацієнтів з абсолютно відсутнім до лікування контролем голови; 62% пацієнтів, що не могли раніше сидіти, освоїли цю навичку, поява пов­зання відзначалась у 28% малюків; самостійно стояти навчився 41% пацієнтів; формування навичок са­мостійної ходи зафіксовано у 19% дітей, які раніше не ходили.

Як відомо, одне з основних місць у реабілітації пацієнтів з ди­тячим церебральним паралічем посідає відновлення функцій руки і кисті. Найчастіше використову­ваними рухами в повсякденному житті є «охоплення предмета + дія + випускання предмета». У дітей, які хворіють на ДЦП, порушені всі ці три складові рухового акту. В діагностичному плані найінформативнішою є перша функція - функ­ція хапання. Аналіз даних засвідчив, що поліпшення тонкої моторики кисті спостерігалося у 87% з групи тих пацієнтів, у яких були порушен­ня. Поліпшення не спостерігалося у 13%. Відповідно, жодного випад­ку погіршення хапальної функції у процесі реабілітації не було.

Важливим аспектом проведеного дослідження було з'ясувати, наскіль­ки стабільними є отримані результа­ти після закінчення курсу інтенсивної реабілітації, під час продовження лі­кування хворого в домашніх умовах.

За даними фахівців, подаль­ший швидкий розвиток великих моторних функцій спостерігався у 45% пацієнтів, а у 47% отримані результати зберігались. Незначний регрес досягнень було відзначено лише у 8% дітей, причому трапило­ся це переважно після перенесених інфекційних чи соматичних захво­рювань, або ж травм.

«Я дуже вдячна всім співробіт­никам реабілітаційного центру «Елі­та». Спасибі вам за вашу доброту, терпіння і вміння допомагати лю­дям. Мій син (Мишко Пономаренко, 1996 року народження) вже ходить, тримаючись за руку. Сподіваюсь, що незабаром він ходитиме самостійно. Дякую вам» (Лілія Понома­ренко, Київ).

«У нас у місті є чудовий реабілі­таційний центр ДЦП (єдиний на весь Далекий Схід і Якутію). Позитивна динаміка простежувалась і після лікування у ньому, але серйозні зміни ми змогли побачити у нашої доньки тільки після першого курсу лікування у реабілітаційному центрі «Еліта». Плануємо приїхати до вас і вдруге. Дякую Володимиру Козявкіну. Скоро побачимось!» (Антоніна, Нерюнгі, Якутія).

«У нас з'явилась надія на оду­жання, на те, що наша дитина стане повноцінною. І це - завдяки вельми­шановній і благородній людині - лі­карю Козявкіну Володимиру Іллічу. У його реабілітаційному центрі, який розташований у Трускавці Львівської області, ми стали постійно лікувати нашу доньку, коли побачили пози­тивні зрушення у її здоров'ї. Адже наша Сніжаночка (їй зараз 7 років) зовсім не могла ходити, не могла рів­но сидіти, діагноз - ДЦП. Хоча лікува­ли дитину з дня її народження багато лікарів, результати були невтішні, аж поки ми не потрапили до вашого ре­абілітаційного центру. Щиро дякуємо колективу центру, а особливо його керівникові - Козявкіну Володимиру Іллічу, за їх копітку, невтомну і нелег­ку працю, за творчий пошук, за чуй­ність, увагу до наших хворих дітей, за те, що вони ставлять їх на ноги, дають їм надію на повноцінне життя. Низь­кий Вам уклін!» (Сергій Мартинюк, Хмельницький).

На жаль, ніхто не може гаранту­вати, що дитина, народження якої ви так чекали, з'явиться на світ здо­ровою. Але якщо сталося не так, не слід впадати у відчай. Є багато мож­ливостей допомогти вашій дитині. І є люди, які вміють це робити. Само­віддано і високопрофесійно.

Леся СТЕПАНЮК

версія для друку