Бойко Г.М. Система психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції у суспільство

Актуальні  проблеми  навчання та виховання  людей  з особливими   потребами: 36. наукових праць.- К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.

Проблема дітей з обмеженими можливостями, до категорії яких належать особи із синдромом Дауна, є одним з актуальних соціальних питань нашого суспільства. Визнання Україною конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей із особливими потребами, викликало необхідність створення умов для їх інтеграції в систему сучасних суспільних відносин. Це зумовило необхідність пошуку шляхів інтеграції в суспільство осіб із порушеннями психофізичного розвитку, зокрема з синдромом Дауна.

Мета дослідження: розробити систему психолого-педагогічних корекційних заходів для підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.

Завдання дослідження:

1.  Визначити психологічні та соціальні умови, а також можливі шляхи інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна.

2.  Розробити і впровадити систему психолого-педагогічних корекційних заходів із метою підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.

3.   Перевірити ефективність запропонованої системи.

Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження ми використовували такі методи: теоретичні - аналіз, узагальнення, порівняння, класифікацію, систематизацію даних спеціальної літератури, а також метод пілотажних досліджень для вивчення психологічних і соціальних умов інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна та з метою з'ясування базальних показників їхньої готовності до психосоціальної інтеграції в суспільство. На основі отриманих даних нами розроблено критерії оцінки  рівнів готовності  підлітків  із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та визначено сформованість цих показників в учасників експерименту. Для вирішення третього завдання дослідження ми використовували емпіричні методи - спостереження (за поведінкою підлітків із синдромом Дауна, їх реакціями на завдання), констатуючий і формуючий експерименти, під час яких досліджувалися показники психічного розвитку, розумової та фізичної працездатності, а також визначався рівень соціального розвитку учасників експерименту та ефективність розробленої системи психолого-педагогічної підготовки підлітків до психосоціальної інтеграції в суспільство; статистичні: кількісне та якісне опрацювання результатів із використанням методу варіаційного аналізу. Достовірність результатів визначалась за t-критерієм Стьюдента. За даними психоневрологічних диспансерів, нами визначено підлітків із синдромом Дауна з тяжкими порушеннями психофізичного розвитку. Всі вони перебувають під опікою батьків, у зв'язку з їх небажанням направляти дітей у заклади соціального утримання.  Кількісний склад учасників експерименту -  29 осіб.  Критеріями їх розподілу на контрольну та експериментальну групи були: наявність синдрому Дауна, віковий діапазон і місце проживання. До складу експериментальної групи увійшло 12 підлітків, віком від 10 до 15 років, які проживають у м. Полтаві - основному місці проведення експерименту, до складу контрольної групи - 17 підлітків з синдромом Дауна того ж віку і статі, які проживають у м. Кременчуці та м. Одесі. В межах підліткового віку учасники експерименту розподілені на вікові групи, а саме: 10-11 років - молодша; 12-13 років - середня; 14-15 років - старша. Розподіл здійснений для з'ясування та подальшого врахування можливих вікових відмінностей у сформованості показників, передбачених умовами експерименту.

Проведений констатуючий експеримент показав недостатній інтеграційний рівень досліджуваних підлітків із синдромом Дауна (М = 0,73±0,05 бала), що вказує на незадовільний стан їхньої готовності до психосоціальної інтеграції в суспільство.

З метою формування достатнього інтеграційного рівня у підлітків із синдромом Дауна нами створена система психолого-педагогічної підготовки, яка враховувала всі виявлені особливості їх психофізичного та соціального розвитку, індивідуальні особливості кожного підлітка і була орієнтована на компенсацію вад розвитку шляхом опанування базальними показниками, що, в сукупності, сприяло б підвищенню якості їхнього життя. Теоретична основа системи ґрунтується на цілісному підході до проблем розвитку, навчання, виховання та корекції відхилень психофі­зичного розвитку, викликаних генетичними порушеннями, на науково-теоретичних положеннях спеціальної психології та педагогіки про зако­номірності розвитку пізнавальної, емоційно-вольової сфер і психомоторики осіб із порушеннями психофізичного розвитку. Цілісний підхід полягає в тому, що системою передбачено одночасний розвиток усіх базальних показників готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.

Методологічною основою системи були положення Л.С. Виготського про закономірності біосоціального розвитку, а також основні положення теорії поетапного формування розумових дій.

Мета системи: розвиток психічних функцій підлітків; досягнення оптимально можливого рівня працездатності; соціальне формування особистості; забезпечення розширення сфери життєдіяльності, поліпшення якості їхнього життя. Складовими системи є: розвиток психічних функцій (відчуття, сприймання, уваги, пам'яті, мислення, конструктивної діяльності); розвиток розумової та фізичної працездатності; естетичне виховання; соціальне формування особистості; консультативна робота з сім'єю.

З метою практичного використання запропонованої нами системи психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до пси-хосоціальної інтеграції у суспільство нами розроблено її алгоритм (див. рисунок).

Основними методами впливу на розвиток психічної сфери підлітків із синдромом Дауна стали завдання на розвиток обсягу уваги, П переключення, розподілу, концентрації; асоціативної пам'яті, асоціативного мислення, для чого використовували образні асоціації, фрагменти сюжетно-дидактичної гри, опорні сигнали. В якості опорних сигналів ми використовували засоби тактильної орієнтації або обмеження рухів, що являють собою допоміжні приладдя: м'ячі, гімнастичні палиці, стінки, лави та ін.; частини власного тіла досліджуваних, які спеціально визначаються в якості опорного сигналу - це вухо, голова, плече, стегно, коліно; системи, спеціально розроблених жестів викладача, кожен з яких несе точно визначену інформацію про необхідність перебудови діяльності або зміни її характеру. Опорні сигнали були використані для: повідомлення поточної та термінової інформації про необхідність скоригувати дію, про необхідність зміни способу Діяльності; надання допомоги в оволодінні складними, для даного контингенту, видами діяльності; дозованої допомоги в самостійному оцінюванні досліджуваними із синдромом Дауна якості виконання своїх дій.

Процес формування складних психомоторних дій, пов'язаних із оволодінням технікою спортивних способів плавання та навичками самообслуговування, здійснювався у п'ять етапів.

1-й етап - попереднє ознайомлення з дією та усвідомлення послідовності її виконання. В процесі реалізації його завдань використовувались методи образних асоціацій, різновиди показу, демонстрації та вербальна стимуляція;

2-й етап - матеріальне апробування дії. Провідний метод - практичний - передбачав спроби самостійного виконання завдання. Результати оцінки цих спроб слугували критерієм добору методів впливу на наступних етапах опанування дією.

3-й етап - відтворення елементів дії. Залежно від результатів 2-го етапу добиралися відповідні   корекційні   методи,  а  саме:   пасивного   виконання,

Алгоритм здійснення психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство

опорних сенсорних сигналів, образні асоціації, різновиди допомоги (вказівки, які супроводжувались додатковим показом ключових елементів, інструк­тування та ін.), фрагменти сюжетно-дидактичної гри. На перших трьох етапах корекційні заняття передбачали індивідуальний метод роботи з кожним досліджуваним, оскільки рівень їх психічного розвитку, низька працездатність, відсутність навичок соціальної взаємодії не дозволяли їм працювати у групі.

4-й етап - відтворення дії в цілому - передбачав використання практичного та ігрового методів із доцільним застосуванням методів корекційного впливу, які використовувались на попередніх етапах. На цьому етапі відбувається перехід від індивідуальних занять до групових (2-3 підлітки), на яких ми поступово формували в досліджуваних навички роботи у групі (завдання в парах, у групі, гра, елементи змагальної діяльності).

5-й етап - автоматизації управління дією - передбачав застосування практичного, ігрового та змагального методів, перехід до занять в інтегрованих групах початкової підготовки, участь у змаганнях, спортивних святах як за програмою "Спеціальної олімпіади", так і у відкритих спортивних змаганнях різних рангів (від місцевих до міжнародних). Формування навичок самообслуговування, засад соціальної поведінки і взаємодії (з тренером, обслуговуючим персоналом Палацу спорту, відвідувачами та ін.) розпочиналось з першого етапу реалізації системи психолого-педагогічної підготовки.

Під впливом корекційних занять із навчання плаванню, які проводилися п'ять разів на тиждень протягом двох років, спочатку у формі індивідуальних занять, потім - групових (2-3 підлітки) з поступовим переходом (другий рік формуючого експерименту) до інтегрованих груп початкової підготовки з використанням психологічних методів і прийомів, засобів фізичної культури, спортивної діяльності, у підлітків із синдромом Дауна набула сталості тенденція до поступового поліпшення сформованості досліджуваних нами психічних процесів, зростання психомоторних можливостей і показників соціального розвитку (поведінка в соціальному середовищі стала більш доцільною та адекватною, сформувались навички роботи у групі осіб з розумовою відсталістю та в інтегрованій групі дітей без аномалій психофізичного розвитку, з'явилась зацікавленість у колективній діяльності), що дало можливість залучати їх до виховних і культурних заходів. Крім того, поліпшились показники фізичної працездатності, що забезпечило зростання в підлітків спортивної майстерності.

Після завершення формуючого експерименту, для з'ясування динаміки розвитку базальних інтеграційних показників, нами було проведено повторне обстеження всіх його учасників як в контрольній, так і в експериментальній групах за тими ж методиками, що і попереднє. Слід зазначити, що на етапі констатуючого експерименту психологічне тестування проводилось в 2-3 етапи через швидку стомлюваність досліджуваних (як контрольної, так і експериментальної груп), неможливість концентрувати увагу на завданні, Повторне психодіагностичне тестування підлітків із синдромом Дауна, що проводилось через два роки від початку формуючого експерименту, в експериментальній групі досліджуваних було здійснено в один етап. Підлітки, без помітних ознак розвитку втоми ефективно працювали протягом 30-35 хвилин, тобто стільки, скільки тривало дослідження. Це дозволяє говорити про зростання розумової працездатності підлітків із синдромом Дауна. В контрольній групі кількість етапів проведення обстеження не змінилась.

Порівняльні результати констатуючого і формуючого експериментів показали, що під впливом застосованої нами системи психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство відбулося поліпшення стану сформованості досліджуваних психічних функцій у підлітків експериментальної групи, а саме: збільшення обсягу уваги на об'ємних предметах і перехід від найнижчого (2,22+0,02 помилки) до середнього ( 0,52+0,06 помилки) рівня сформованості (Р<0,05); переключення уваги: до початку експерименту жоден з досліджуваних не міг знайти дрібних відмінностей в запропонованих малюнках, тим часом, як по завершенні формуючого експерименту результат у групі збільшився на 2,2±0,02 відмінностей і на 1,96+0,03 у знаходженні значних відмінностей (Р<0,05); в дослідження зорової пам'яті поліпшення зафіксовані за обома використаними методиками - в запам'ятовуванні геометричних (на 2,41+0,006) і лінійних (на 2,23+0,041) фігур (Р<0,05); найсуттєвих позитивні зрушення відбулись у сформованості асоціативної пам'яті — відбувся перехід від найнижчого рівня - 7,80+0,02 помилки при знаходженні асоціацій і 7,28+0,26 при відтворенні за ними слів до середнього - 2,20+0,02 помилки у знаходженні та 2,02+0,24 при відтворенні (Р<0,01); показники тривалої пам'яті поліпшилися з найнижчого рівня - 0,93+0,36 відтворених слів (з десяти) через 30 хвилин після останнього пред'явлення до низького рівня - 3,67+0,03 слова (Р<0,01); в дослідженні процесів аналізу і синтезу зафіксовано перехід від низького рівня - 5,70+0,02 знайдених деталей до середнього - 8,92+0,25 деталей (Р<0,05); динаміка змін здатності до узагальнення підтвердила перехід від найнижчого рівня сформованості - 0,80+1,36 правильних узагальнень до середнього - 4,20+0,18 (Р<0,01); конструктивна діяльність досліджуваних на об'ємних предметах підвищилась з найнижчого рівня до середнього (Р<0,01); на площинних предметах - з найнижчого до низького (Р<0,05). Бальна оцінка динаміки розвитку психічної сфери підлітків з синдромом Дауна показала поліпшення стану сформованості досліджуваних психічних функцій з недостатнього (0,43+0,04 бала) рівня до малодостатнього (1,93+0,04 бала) (Р<0,01). В контрольній групі досліджуваних позитивних змін не зафіксовано (Р>0,05).

Спостереження за динамікою фізичної працездатності досліджуваних підлітків експериментальної групи показали її підвищення з малодостатнього рівня (1,00 бал) до достатнього (2,18 ± 0,03 бала) (Р<0,01), що забезпечило ефективність підбору індивідуальних навантажень у процесі занять, а також їх успішну участь у спортивній діяльності. Рівень фізичної працездатності у підлітків контрольної групи не змінився (Р>0,05).

Участь досліджуваних експериментальної групи у заходах, передбачених нашою системою підготовки до інтеграції в суспільство, а також консультативна робота з сім'ями забезпечили безперервність інтеграційного впливу, що дало змогу поліпшити рівень соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна. Так, бальна оцінка приросту показників готовності до виконання дій самообслуговування підтвердила перехід від недостатнього (0,94+0,03 бала) до достатнього (2,05+0,04 бала) рівня; готовності до участі в спортивній діяльності — від недостатнього (0,43+0,07 бала) до малодостатнього  (1,94+0,25  бала)  рівня;   показник  готовності до використання соціальних і культурних цінностей суспільства підвищився з недостатнього рівня (0,97+0,06 бала) до малодостатнього (1,38+0,03 бала). Інтегральний показник соціального розвитку досліджуваних експеримен­тальної групи виріс з недостатнього рівня (0,78±0,04 бала) до малодостатнього (1,79+0,04 бала) рівня.

У контрольної групі показники соціального розвитку не мали значущих змін (Р>0,05).

Підвищення рівнів сформованості за всіма групами базальних показників готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство уможливило підвищення їх інтеграційного рівня з недостатнього (0,73+0,04 бала) до малодостатнього (1,96+0,06 бала).

Проведене дослідження дозволило дійти таких основніих висновків:

1.   Розроблено систему психолого-педагогічних корекційних заходів для підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції у суспільство. Система ґрунтується на теоретичній і методологічній основі, має визначену мету, зміст, методи, засоби та прийоми. Складовими системи є:  розвиток  психічних функцій;  розвиток  розумової та фізичної працездатності; соціальне формування особистості підлітків із синдромом Дауна.

2. Експериментальна  апробація  системи  дозволила з'ясувати ефективність застосованих як традиційних, так і розроблених нами методів і засобів корекційного впливу: психологічних - спостереження, бесіди, інтерв'ю, сюжетно-дидактична гра (її фрагменти); педагогічних: опорні сигнали - спеціальні засоби впливу на сенсорну сферу підлітків із синдромом Дауна, як найбільш збережену: тактильну, зорову, сенсомоторну; фізичної культури - метод пасивного виконання дії, ігровий, змагальний та ін.; соціального формування особистості - метод групової організації занять плаванням, метод інтегрованих груп початкової підготовки, ігровий і змагальний методи.

3. Результати порівняльного аналізу даних констатуючого і формуючого експерименту дозволили встановити, що приріст значень базальних показників забезпечив підвищення інтеграційного рівня готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство з недостатнього (0,73+0,05 бала) до малодостатнього (1,96+0,06 бала). Це дало можливість підготувати їх до діяльності в соціальному середовищі шляхом залучення до спортивної діяльності, а саме: дозволило відвідувати заняття плаванням в інтегрованих групах початкової підготовки разом із дітьми без вад психофізичного розвитку; брати участь в ігровій діяльності групи, в оздоровчих і культурних заходах (спортивних святах, Днях здоров'я, екскурсіях та ін.); бути учасниками спортивних змагань різних рангів. Залучення підлітків із синдромом Дауна до суспільних заходів сприяло розширенню сфери їх життєдіяльності, позитивно позначилось на якості їх життя.

4.    Отримані дані доводять доцільність практичного використання системи у роботі центрів із фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт", реабілітаційно-спортивних шкіл дітей-інвалідів, реабілітаційних центрів для людей із обмеженими можливостями.

версія для друку