Бєлкін А.С. Психолого-педагогічні проблеми спілкування з учнями допоміжної школи в процесі уроку

В сб.: Коррекционная учебно-воспитательная робота во вспомогательной школе / Ред. колл. А.С.Белкин, К.З.Безрукава и др.

- Вып. 1. - Свердловск: СГПИ, 1974. - С. 20-32.

... Одним із вирішальних факторів, що визначають вини­кнення вторинних дефектів в особистості олігофренів і дітей з тимчасовими затримками в розвитку, є порушення їхніх со­ціальних зв'язків з оточуючими, нереалізована потреба у спіл­куванні.

... Вирішальна роль у задоволенні потреби дитини одержа­ти необхідну для її розвитку інтелектуальну й емоційну інфор­мацію належить вчителю, вихователю...

Спілкування учнів з педагогом набуває в умовах допоміж­ної школи особливого значення в зв'язку з рядом деяких соціа­льно-психологічних моментів.

Перший з них полягає в тому, що вчитель допоміжної шко­ли - головне джерело соціально-цінної, науково-пізнавальної та емоційно-моральної інформації ...

Учень допоміжної школи обмежений не тільки в джерелах необхідної інформації, а й у можливості її засвоєння. ... Це тим більше підвищує роль і значення вчителя не тільки як джерела інформації, а й як комунікатора (носія інформації) ...

Для вихованця допоміжної школи особистість вчителя бі­льшою мірою, ніж для учня масової школи, є взірцем для наслі­дування, стимулятором засвоєння правильних шаблонів поведі­нки, моральних звичок, а думка педагога - головним критерієм оцінки поведінкових реакцій і поглядів дитини.

Оскільки спілкування між вчителем і учнем допоміжної школи здійснюється переважно на уроці, то ця роль є значною саме в єдиній системі корекційно-виховної роботи ...

Отже, важливою психолого-педагогічною проблемою спіл­кування вчителя і учня на уроці є створення умов, за яких вчи­тель зміг би задовільнити потреби учнів у спілкуванні...

Головними шляхами у розв'язанні цієї проблеми ми вважа­ємо наступні:

По-перше, чітке планування такого спілкування вчителем на уроці. Це не тільки планування опитування..., а й спілкуван­ня педагога з вихованцем, що передбачає обмін і інтелектуальною, і емоційною інформацією (заохочення успіхів, похвала особистісних якостей, з'ясування самопочуття, настрою, заохочен­ня гарних вчинків тощо).

По-друге, використання в практиці диференційованих до­машніх завдань, "репетицій" відповіді слабковстигаючого учня напередодні уроку (під контролем вихователя). Це необхідно для того, щоб учень мав впевненість в успіху, мав стимул для роботи, оскільки заохочення його в класі у випадку успішної відповіді не тільки стимулює подальшу роботу, а й укріплює положення в колективі, виховує позитивне ставлення до педа­гога, а, головне, повністю задовольняє потребу в спілкуванні, фіксує досягнуті ним успіхи, повніше розкриває його потенцій­ні можливості...

По-третє, періодичне пересаджування учнів. При цьому слід виходити із медичних вимог ... і враховувати психолого-педагогічний фактор: розташовувати учнів у зонах активного, помір­ного й інертного спілкування з таким розрахунком, щоб в поле зору педагога потрапляли саме ті учні, які гостро потребують його уваги.

версія для друку